Натхнення уболівальників Челсі останнім часом цілком можна зрозуміти — після двох провальних з погляду результатів сезонів "пенсіонери" нарешті змогли приміряти на себе роль претендентів на потрапляння до зони Ліги чемпіонів. Нинішнє четверте місце в АПЛ, впевнене і домінуюче лідерство в Лізі конференцій — це очевидні причини, чому багато хто розцінює прихід Енцо Марески на посаду головного тренера Челчі як одне з небагатьох правильних рішень керівництва клубу. Але найголовнішим є те, що прямолінійний та відвертий італієць не витає у хмарах і в першу чергу публічно говорить не про свої проміжні успіхи на своєму новому місці роботи, а про проблеми та ті аспекти, над якими його команді ще треба дуже багато працювати.

І, заради справедливості, Челсі ще багато є над чим працювати. Насамперед потрібно розуміти, що зараз "пенсіонери" і близько не грають у той футбол, який хотів би бачити Мареска на тривалій дистанції. І всі погані риси лондонців вилазять назовні, коли з іншого боку барикад з'являється не умовна вірменська Ноа, а справді сильна команда. Просто сухі факти: Челсі без шансів програв Манчестер Сіті на старті сезону, провів свій найгірший матч цієї кампанії проти Ліверпуля, не зміг забрати три очки проти кризового Манчестер Юнайтед, а також у більшості не зміг додавити Ноттінгем Форест. Окрім цього, днями "сині" вилетіли з Кубка ліги від Ньюкасла, хоча за рівнем ротації команда Марески є однією з найкращих в АПЛ, чого, у свою чергу, не можна сказати про "сороки", бо рівень ротації — це їхня головна проблема.

Арсенал, у свою чергу, є однією з найсильніших англійських команд уже протягом трьох останніх сезонів, але на даному етапі підопічні Мікеля Артети зазнали спаду в результатах, хоча і до рівня футболу до "канонірів" у багатьох останнім часом з'явилися питання... Звісно, дуже дивно, що ці питання мало кого бентежили протягом останніх двох місяців, коли через травму Мартіна Едегора лондонці стали помітно прагматичнішими і менш креативними у побудові атак. Різниця в тому, що донедавна гравцям Арсеналу вдавалося систематично здобувати позитивні результати у всіх турнірах, але як тільки травм побільшало, кондицій поменшало, і в результаті пішли очікувані перші осічки — тут з критикою на Арсенал обрушилися навіть деякі фанати "канонірів".

Зрозуміло, що поразки від Борнмута і Ньюкасла вплинули на поточні шанси Арсеналу щодо перемоги в чемпіонаті Англії, проте все ще попереду. Зрозуміло, що на даному етапі "каноніри" і близько не демонструють той рівень футболу, на який від них чекають, але також треба робити ремарку, що такий футбол — це вимушені міри від тренерського штабу Мікеля Артети. Також не забувайте, що цей "кризовий" Арсенал змусив відіграватися в заключних відрізках матчів що Ліверпуль, що Манчестер Сіті, і вже встиг зіграти практично з усіма топовими суперниками, на відміну від своїх прямих конкурентів. До того ж, повернення Мартіна Едегора після травми має додати креативності та ідей у ​​затяжні атаки Арсеналу. Тим більше, що Челсі дозволяє грати своїм опонентам, а також "пенсіонери" й близько не так організовані в обороні, як той же міланський Інтер, якому "каноніри" мінімально поступилися в гостях посеред тижня у рамках Ліги чемпіоінв.