Дуже цікавим планують бути заключні етапи поточного розіграшу Кубка України, адже на турнірній дистанції перед початком чвертьфіналів залишилось усього три представники Прем’єр-ліги. Один із них при цьому, київське «Динамо», напередодні вже зробив крок до наступного раунду змагань. А нам залишалось дізнатись долю двох інших, і щось підказувало, що цілком імовірні появи нових сенсаційних історій.

Можливо, авторкою однієї з них хотіла б стати чернівецька «Буковина», яка в минулому сезоні обпіклась на протистоянні проти того-таки «Динамо» саме на півфінальній стадії, що все одно стало історичним досягненням клубу в цьому турнірі. Але на чолі із Сергієм Шищенком "жовто-чорні" часу в цьому сезоні не гаяли, і вже всерйоз претендують на підвищення за класом, тоді як у Кубку мали зіграти на полі черкаського ЛНЗ, який став «зимовим чемпіоном» УПЛ наприкінці минулого року, із метою повторити своє досягнення вже за рік.

Утім, перший тайм нашої зустрічі мав усі шанси відлякати незаангажованих уболівальників від перегляду другої половини. Бо напруга існувала хіба що під час зіткнень поміж футболістами, і хоча вони й відбувались повсякчас на різних ділянках поля, але хотілося б бачити й іншого типажу моменти.

Лише по одній нагоді хоч якось загострити ситуацію створили команди для себе за цей, і ЛНЗ у цьому плані навіть поступався, бо в Пасіча був лише простріл із правого флангу на ближню стійку який парирував ногою Пеньков, тоді як Вітенчук хоча повноцінно пробивав здалеку, але Паламарчук забрав м’яч із другої спроби.

У другому таймі вже почалась гра на витривалість. Із певною перевагою господарів поля в контексті створення гольових моментів та загалом різноманітності дій в атаці. Буковина тим часом розраховувала лише на швидкі випади, і переважним чином залучала для цього гравців лівого флангу. При цьому ЛНЗ намагався втримати цю гру від того, щоб звалитись суто в боротьбу, до чого помітно прагнули суперники.

І тут уже вийшла на передній план реалізація моментів, із чим у "бузкових" за ходом цього сезону загалом справи йдуть непоганим чином, але не в контексті цієї гри. Твердохліб на початку другого тайму мав момент під гострим кутом на лівому фланзі штрафного, але пробив у воротаря, після чого за декілька хвилин потом Пеньков упорався й і ударом Ассінора головою. У відповідь можна було згадати лише хибу Груші під час дальнього пострілу в зоні перед штрафним повз ліву стійку вже наприкінці основного часу.

Серія пенальті. Її так і не вдалось уникнути, але тим цікавіше. Буковина під час лотереї тричі примудрилась пройти лезом ножа, коли маестро протидії ударам із позначки Паламарчук лише дивом не парирував три послідовні удари Вітенчука, Бойчука та Буська. А потім схибив Ассінор на четвертій спробі своєї команди, запустивши м’яч над воротами.

"Жовто-чорні" навіть устигли подумки відсвяткувати вихід до наступного раунду, але фальстарт. Войтіховський узагалі не вкладався в удар під час п’ятої спроби Буковини, тож Паламарчук таки забрав м’яч у правому від себе куті. Однак фінальну крапку в намаганнях ЛНЗ виграти цю гру поставив не їхній воротар, а захисник Горін, який не переграв Пенькова пострілом під ліву стійку. Святкування в Чернівцях має бути гучним. Якщо встигнуть повернутись до комендантської години.

Фінальний свисток головного арбітра Дмитра Панчишина з Харкова відправив чернівецьку Буковину до півфіналу Кубка України, тоді як для черкаського ЛНЗ турнірний шлях добіг до завершення.

ЛНЗ — Буковина 0:0 (пен. — 4:5)

ЛНЗ: Паламарчук — Горін, Дідик, Драмбаєв — Г. Пасіч, Рябов, Пастух, Танковський, Кузик — Твердохліб (Микитишин, 67), Ассінор.

Буковина: Пеньков — Стасюк, Карась (Безуглий, 77), Бусько, Саків — Вітенчук — Підлепенець (Плакса, 67), Груша, Бойчук, Дахновський — Кожушко (Войтіховський, 73).