Очевидною перевагою країн-господарок чемпіонату світу-2026 над усіма іншими командами на цьому турнірі є той факт, що поєдинки відбуваються в звичних для них умовах. Тож коли треба грати в Мехіко на легендарній Ацтеці на висоті понад 2200 метрів над рівнем моря, то це становить серйозні проблеми для будь-якого гостьового колективу. Але все одно той факт, що команда Хав’єра Агірре примудрилась не пропустити жодного м’яча в чотирьох поєдинках на шляху до 1/8 фіналу змагань, виклав виключно повагу.
Але багато хто може справедливо відзначити, що й опозиція в "Ель Трі" була помірного рівня складності й перший дійсно потужний опонент їм трапився саме на тій стадії, яку мексиканці до цього ніколи не долали. Турнірна сітка підкинула господарям Англію Томаса Тухеля, і це виглядало дуже серйозним викликом для північноамериканського колективу.
Боролись проти "трьох левів" усіма можливими способами, а ті відповідно намагались якось виживати в чужому середовищі. Ще й погода в Мехіко намагалась збити англійців із пантелику, бо початок нашої гри перенесли на годину через загрозу безпеки учасникам матчу та вболівальникам під час грози. Зустріч і так мала розпочатись пізно вночі за європейським часом, а тут будильники доводилось перевести ще раз.
Або просто не лягати спати після перегляду цього протистояння. Бо команди насправді створили всі підстави для того, щоб фанати отримали свою порцію шалених емоцій. Уже з першого ж грубого фола Райса на чужій половині англійців покарав попередженням Аліреза Фагані, тож стало зрозуміло, що повторення Парагваю тут не буде, і гравцям краще тримати себе в руках.
Англії при цьому прогнозовано не вистачало ні адаптації до важких умов, аніж спортивної злості на старті матчу, чим намагались скористатись суперники. Але там, де в команди Агірре було сім ударів по воротах Еквадору, у площу Пікфорда прилетів лише один небезпечний від Рауля Хіменеса головою, але ворота дістав під правою стійкою.
Команда Тухеля дожила до першого водопою й не пропустила, що насправді є дуже непоганим здобутком у грі проти такого суперника, як Мексика. Далі вже було трохи легше перехопити ініціативу, і як не Гордон у першому небезпечному моменті європейців у цій грі, так Беллінгем на завершення першого тайму спочатку скористався ударом головою від Саки, а потім замкнув простріл від Кейна з правого флангу.
Погані новини для господарів, але вони точно не з тих, хто б здався за таких умов. Як мінімум, довкола було десь 70 тисяч людей, які б "Ель Трі" за це не пробачили б за жодних обставин. Тож на 42 хвилині Мексиці вдалось відігратись зусиллями Кіньйонеса, який з ударом під поперечину замкнув відскок від Конси під час подачі стандарту з лівого флангу.
А далі вже Пікфорд зробив так, щоб спроби Хіменеса та Монтеса не перетворили компенсований час до першого тайму на привід для паніки англійців під час перерви. І наче Тухелю вдалось донести своїм гравцям, як треба проводити другий тайм у цій грі, а вже в першій ж атаці сталось влучання від О’Райлі в праву стійку в центрі штрафного. Однак уже на 54 хвилині Кванса побачив перед собою червоне світло за ризикований підкат у ноги Гальярдо на правому фланзі оборони, який міг завдати травми супернику.
Мексиканці одразу завелись після цього та спробували кинутись на чужі ворота з подвійною силою. Але не встигли. Менш ніж за п’ять хвилин потому вибивання м’яча від Пікфорда на чужу половину завершилось скиданням від Кейна до штрафного на Гордона, а тому вже летів у ноги воротар Ранхель. Пенальті, а Кейн пенальті суперникам, зазвичай, не пробачає. Тож забив у лівий кут.
Звичайно, команда Агірре і тут не планувала зупинятись, тому вже за дев’ять хвилин потому так само в лівий кут вражав ворота Пікфорда з пенальті й Рауль Хіменес, а привіз одинадцятиметровий той-таки Кейн, коли вибив м’яч із штрафного разом із ногою Гутьєрреса в боротьбі. І почались останні хвилини основного часу, які не мали можливості не стати випробуванням для англійців.
Проте щось пішло не так у атаці в мексиканців, і їхні флангові подачі летіли абикуди, проте не на гравців у зону завершення. Тож довелось обмежетись дальніми пострілами Альвареса та Фідальго, які знаходили руки Пікфорда, а також панікою від англійців на останніх хвилинах, коли м’яч вибивався просто заради того, щоб не опинитись на нозі мексиканців. І байдуже, що інколи майже не влітав у сітку при цьому.
Фінальний свисток американського головного арбітра Аліреза Фагані зафіксував вихід національної збірної Англії до 1/4 фіналу чемпіонату світу-2026, тоді як для Мексики турнірний шлях у плейоф обірвався на другому кроці.
Мексика — Англія 2:3
Голи: Кіньйонес, 42, Р. Хіменес, 69 (пен.) — Беллінгем, 36, 38, Кейн, 60 (пен.)
Мексика: Ранхель — Х. Санчес (Фідальго, 79), Монтес (Альварес, 46), Васкес, Гальярдо — Мора (С. Хіменес, 61), Ліра, Ромо (Гутьєррес, 61) — Альварадо, Р. Хіменес, Кіньйонес (Мартінес, 81).
Англія: Пікфорд — Кванса, Конса, Геї, О’Райлі (Спенс, 75) — Андерсон (Берн, 75), Райс — Сака (Стоунз, 57), Беллінгем, Гордон — Кейн.
Попередження: Санчес, Васкес — Геї, О'Райлі, Дж. Гендерсон (не на полі)
На 54-й хвилині був вилучений Джарелл Кванса (Англія) (грубий фол).