Коли минуло жеребкування етапу ліги в Лізі чемпіонів УЄФА, різноманітні статистичні портали за своїми якимось чином складеними метриками взялись обраховувати "складність" суперників для кожної з команд. І виявилось, що в англійського Ліверпуля ще дуже привабливий календар опонентів на міжнародній арені. Із одним, за великим рахунком, вагомим виключенням — домашнім матчем проти мадридського Атлетіко вже в першому турі.

Дієго Сімеоне при цьому вирішив усіх трохи здивувати та повернув до стартового складу невдаху-втікача Хуліана Альвареса до атакувальної пари, бо те, що було з нападом "матрацників" у чемпіонаті за відсутності "Павука", навряд чи комусь з уболівальників сподобалось. І оскільки публіки Енфілда Альварес тепер має боятись менше, аніж Метрополітано, то нехай собі грає на знайомих англійських полях.

І Альварес зіграв. Із гольовим пасом на Маркоса Льоренте за спини захисникам на 17 хвилині, який вивів універсала на побачення з Аліссоном, після чого залишалось тільки вдало на швидкості пробити в лівий кут у центрі штрафного. "Червоні" при цьому до цього встигли створити лише момент з ударом Ісака з правого флангу чужих володінь повз дальню стійку ще на перших хвилинах у контратаці, а далі — нічого.

Такий початок гри команду Андоні Іраоли задовольняти не міг, тож вона взялась шукати порятунок для себе з поганого становища. Моменти при цьому спочатку продовжували виникати в Атлетіко — Альварес ще й дальнім пострілом потурбував Аліссона, але той уже впорався. А потім почав нарешті прокидатись в атаці й Ліверпуль, і на 40 хвилині всіх здивував пас п’ятою від Араухо на правому фланзі чужих володінь, який залишив Собослаї перед воротарем Облаком.

Ліверпуль отримав позитивний сигнал про те, що "матрацники" навіть коли намагаються підсушити гру, усе одно мають проблеми в обороні в нинішніх реаліях. І з цим можна було далі працювати, що команда Іраоли й робила, але вже в другому таймі. Початок якого супроводжувався ще одним голом господарів. Цього разу підбирання відскоку від прострілу Нгумоа з лівого флангу перед штрафним забрав Мак Аллістер і потужно пробив лівою ногою просто під ліву стійку.

Тепер уже ситуацію могли брати під контроль "червоні", чим і намагались займатись. Іраола почав підтягувати ротацію, оскільки до нього цей процес розпочав Сімеоне. Але в тренерській дуелі саме іспанець у підсумку виявився переможцем. Заміни "Чоло" працювали відверто погано, і якщо й говорити про якісь небезпечні моменти в його команди, то хіба що ще один удар Альвареса в центрі чужого штрафного до рук Аліссона пригадується.

Ліверпуль тим часом намагався грати більше за рахунком та з акцентом на стандарти, де дуже непогано виявив себе Араухо та виграв, як здається, усю боротьбу в повітрі в чужому штрафному. Пробивав по воротах таким чином три чи чотири рази навіть, але лише один, на 80 хвилині, із них можна було називати реально небезпечним, коли м’яч пішов повз праву стійку. А зрештою, "червоні" просто виявились готовими до того, що й цю гру їм доведеться переламувати, що вже стає небезпечною тенденцією сезону.

У наступному турі англійський Ліверпуль гостюватиме в австрійського ЛАСКа, тоді як мадридський Атлетіко прийматиме англійський Манчестер Юнайтед.

Ліверпуль — Атлетіко 2:1
Голи: Собослаї, 40, Мак Аллістер, 50 — Льоренте, 17

Ліверпуль: Аліссон — Араухо, Жаке, ван Дейк, Керкез (Цимікас, 88) — Мак Аллістер (Гравенберх, 70), Собослаї — Нгумоа, Вірц, Баркола (Муньйос, 60) — Ісак (Кумас, 88).