Після інтенсивних змагань у Лізі чемпіонів УЄФА, до справ знову повернулася Ліга Європи, де також мали місце протистояння чвертьфінальної стадії з не меншим ступенем відповідальності. Зокрема, задіяні в них були й гравці з українським паспортом. Руслану Маліновському та бергамаській Аталанті з ним у складі потрібно було починати двоматчеву битву проти німецького РБ Лейпциг на полі суперників.

Що об’єднувало команди Доменіко Тедеско та Джан П’єро Гасперіні, так це їхні обов’язки зіграти відповідальні матчі національних першостей на минулих вихідних. Досвід команд при цьому був протилежним. "Червоним бикам" удалося присоромити дортмундську Боруссію на її власному полі (1:4), а ось "оробічі" в матчі проти неаполітанського Наполі вчергове продемонстрували широкому загалу, що не здатні конкурувати з командами топ-4 своєї країни в цьому сезоні.

Господарі поля від самого початку гри доволі високо задерли планку швидкостей у грі, проте на плечах одного Крістофера Нкунку їм було важко щось створити біля чужих воріт. До того ж, Аталанта не забарилася з виходом на поле, тому гідно зустрічала будь-яку пропозицію опонентів. Важко команді Гасперіні, можливо, було дещо на початку гри, проте надалі вона не тільки почала продавлювати суперників у контролі м’яча, а ще й створила перший реально небезпечний момент у грі, який одразу ж виявився гольовим.

Муріелю на лівому фланзі штрафного вдалося здійснити швидкісний прорив повз не менш моторного Клостерманна, після чого відбувся видатний за точністю виконання постріл у дальній кут воріт. Аталанта та Лейпциг у цей час грали за рахунок своїх форвардів на вістрі атаки, і вже на 24-й хвилині "червоні бики" вперше сказали своє слово. Нкунку створив можливість для Андре Сілви для пострілу з центру штрафного в ліву стійку, що дійсно завело місцеві трибуни.

Якщо бути відвертим — даремно. До перерви було дуже багато боротьби, проте команди виходили з неї тільки за рахунок дальніх пострілів, які були не те щоб не загрозливими, а й узагалі невартими нашої уваги. Утім, подібна низька активність у атаці сторони, що програвала, не створила підстав для Тедеско для того, аби він почав робити якісь зміни поперерві.

Лейпциг вийшов на другий тайм у тому ж настрої, проте вже на 56-й хвилині його намагання бодай якось завести м’яча до чужого штрафного спідкала удача. Нкунку на рівному місці заробив пенальті за фол Демірала проти себе, проте Сілва пробив із "позначки" в правий кут занадто кволо. Однак, команді Гасперніні не варто було вимикати увагу на цьому епізоді, бо Орбан, який згаяв можливість під час добивання головою — черговий сейв Муссо, потім завершив на дальній стійці подачу Анхеліньо з лівого флангу.

Аталанта не мала потреби рвати на собі волосся від розпачу через пропущений м’яч, а тим паче бігти із усіх сил відігравати його після цього. Ми чекали на появу Руслана Маліновського на поле, проте гості вирішили обійтися без нього. Серед їх замін удалою можна було назвати вихід Сапати, проте більш помітними були зміни саме від Тедеско. Лейпциг неодноразово ловив бергамасків під час контратак, проте більше не зміг забити навіть під час потужної навали наприкінці гри.

Матч відповідь між бергамаською Аталантою та німецьким РБ Лейпциг відбудеться вже 14 квітня.

РБ Лейпциг — Аталанта 1:1
Голи: Орбан, 59 — Муріель, 17

На 58-й хвилині Андре Сілва (РБ Лейпциг) не забив пенальті (воротар).