Там, де на тижні відбуваються матчі Ліги чемпіонів УЄФА, обов’язково треба знайти трохи часу ввечері в четвер задля перегляду не менш захопливих протистоянь у рамках Ліги Європи. Тим паче, на пізніх стадіях турніру, як, наприклад, півфінал, де залишаються всього чотири претенденти на участь у вирішальному двобої. І, звичайно, матч-відповідь у цьому плані відіграє ключову роль. Особливо, коли перша гра тиждень тому завершилась без визначення переможця.

Саме з рахунком 1:1 зіграли на Альянц Стедіум туринський Ювентус та андалузька Севілья. Точніше, "зебри" витягнули гру на власну полі до такого підсумку, хоча за ходом протистояння відзначались жахливою виконанням настанов Массіміліано Аллегрі. Із тих пір минуло лише трохи часу, але команди мали зустрітись поміж собою знов на Рамон Санчес Пісхуан та зрештою з’ясувати, хто саме поїде до Будапешта.

Шалена підтримка для "нервіонців" була забезпечена місцевими вболівальниками ще до стартового свистку, але в цьому не було якоїсь особливої новини. А здивувало нас те, як легко Ювентус протидіяв початковим намірам суперників грати через фланги та з великою кількістю подач до штрафного. Не дивлячись на те, що Севілья таким чином неодноразово спрямовувала м’яч усередину чужих володінь, "зебри" взагалі не мали наміру поступатись у боротьбі в повітрі.

Команда Аллегрі намагалась грати в змішаному темпі, тому в неї були як періоди активності, так і відверто нудні відтинки гри, коли м’яч не відходив далеко від центральної лінії. Важко сказати, чи задовольняв подібний розвиток подій команду Менділібара, але вона все одно знаходила свої гольові моменти, тож подекуди суперникам доводилось покладатись виключно на майстерність Щесни на лінії воріт.

Проте й у Ювентуса були нічогенькі-такі моменти накшталт пострілу Кіна з правого флангу штрафного в дальню стійку на 33 хвилині, чи удару головою від Гатті на завершення подачі кутового ще на самому початку гри. Зрештою, футбол був дуже динамічним, а де є високі швидкості, там завжди присутній ризик випадкових травм. Прикрим чином завершилась участь Фаджолі в цій грі, бо після зіткнення з Гуделем у центральному колі він так і не підвівся самостійно.

Однак хід зустрічі було не зупинити, тож команди поступово перейшли до другого тайму, початок якого господарі проводили саме так, як і згаданий раніше матч проти Манчестер Юнайтед — намагались задавити опонентів від самого свистку арбітра. Проте вперто не пускав м’яч за лінію воріт Щесни, а його партнери за командою намагались щось вигадати у відповідь. Знову ж таки, м’ячі літали в обидва боки поля, але до результативної дії ніхто не наближався.

Порушити цю невтішну традицію одразу з виходу на заміну на 65 хвилині взявся Душан Влахович, якому головою скинув м’яч до правого флангу штрафного Рабьо, після чого серб продавив двох суперників та пробив у ближній кут. Але радощам гравців Юве не вдалось затриматись надовго, бо за шість хвилин Сусо також відзначив свою появу забитим м’ячем, причому красиво поклавши його в лівий верхній кут чужих воріт із дальньої відстані.

Напевно, Менділібар зробив свою головну дію за ходом цієї гри саме заміною колишнього гравця Мілана, бо така кількість передач до чужого штрафного, яка посипалась на голови захисникам Юве, була просто шаленою. Однак основного часу Севільї для другого голу все ж таки трохи не вистачило, тож довелось ще півгодини боротись проти дуже потужного суперника.

Але вже в першій своїй атаці в додатковий час господарі забили зусиллями Ламели, який, як можна було здогадатись, завершив головою в центрі штрафного одну з численних подач своєї команди. Далі залишалось втримувати цей результат і навіть робити це в меншості, бо під завісу гри Акунья отримав безглузду другу жовту за затримку часу. Він пропустить тепер вирішальну гру, куди, як можна здогадатись, іспанська команда все ж таки потрапила.