За рахунок появи на футбольній мапі Європи такого турніру, як Ліга конференцій УЄФА, Ліга Європи, яка розташована вище за рангом, отримала неабияке посилення рівня учасників. Дійшло до того, що до групи E під час жеребкування відправились англійський Ліверпуль, сенсація попереднього розіграшу єврокубків — бельгійський Юніон Сен-Жилуаз та володар кубка Франції — Тулуза.

Щоправда з конкуренцією за таких умов у контексті боротьби за першу сходинку якось узагалі не склалось. "Червоні" здобули свої три стартові перемоги, тоді як конкурентам залишалось лише перетягувати ковдру поміж собою, уникаючи можливості вилетіти з міжнародної арени взагалі.

І допоки "чорно-білий" австрійський колектив з останнім завданням порався цілком "успішно", представнику Ліги 1 потрібно було поміркувати над тим, як відповідати статусному колективу Юргена Клоппа на розгром на Енфілді з рахунком 1:5. Для цього у "фіолетових" була тільки одна опція — домашня гра, яка знову відбувалась на тлі відсутності перемог в останніх кількох матчах.

Керманич Ліверпуля ще за підсумком першої гри зауважив вплив уболівальників французького колективу на гру, тому відверто з острахом сприймав потребу грати на полі Тулузи. І недарма, бо трибуни місцевої арени просто вибухали під тиском емоцій у кожному моменті, на що на Енфілді в матчах Ліги Європи точно очікувати не доводиться. Але все одно рівень гравців навіть резервного складу "червоних" був достатнім для того, аби чинити тиск на суперників на початку гри.

Гості ледь не в першій атаці поцілили в поперечину зусиллями Матіпа та його удару головою, а більш за інших в атаці Ліверпуля відзначався юний Бен Доак. Однак Клопп дав хлопцю зіграти всього лишень один тайм, після чого замінив на Салаха. Судячи з появи лідера на полі, уважний читач усе зрозуміє одразу — у домінації англійців до перерви щось пішло не так.

Тулузі було важко триматись під пресингом, але вона не просто не припускалась помилок, хоча й молодий голкіпер господарів інколи відверто в паніці метушився у власному воротарському, а й результативно сходила до атаки під завісу першої половини гри. Вартувало Цимікасу завозитись із м’ячем у захисті, як миттєво Деннум перетворив перехоплення на результативний удар із рикошетом від Кванси вже в межах чужого штрафного.

Тож дійсно, довелось Клоппу зробити одразу потрійну заміну й це свідчило нам багато про що. Але ж геть не Ліверпуль на цьому тлі атакував на початку другого тайму! Тулуза взялась відчайдушно смикати захисників "червоних" у проблемних зонах і вже на 58 хвилині гості знову помилились. Діас утратив м’яч на лівому фланзі власної половини, після чого С’єрро видав миттєвий пас до штрафного на Даллінга, а той пробив у дальній кут.

Лише після цього французи дозволили собі трохи відійти на власну половину та прогнозовано наразились на спроби суперників відігратись. Хоча й не було б приводу про це говорити, якби не прикре непорозуміння поміж захисниками Ніколаїсеном та Кассересом на дальній стійці під час скидання головою з лівого флангу штрафного від Гомеса. У підсумку, стався прикрий автогол, якого дійсно можна було б легко уникнути, якби рівень команди Карлеса Мартінеса був би трошки вищим.

Але сумували господарі недовго, бо вже в наступній атаці Суассо прострілив із лівого флангу штрафного до воротарського, Келлегер невпевнено зіграв на перехопленні, а на дальній стійці одразу ж із замиканням виступив Магрі. Залишалось десь чверть години ігрового часу, тому Тулузі потрібно було просто втримати результат під масованими навалами суперників.

І дуже близько "червоні" підійшли в підсумку до того, аби влаштувати видовищний камбек. На 89 хвилині Жоти виконав соло в напрямку лівого флангу штрафного через центральну зону, яке завершив ударом повз воротаря. А вже в компенсований час Кванса вдало зіграв на добиванні м’яча в центрі володінь суперників під час відвертої паніки з обох боків, проте гол скасували через гру Мак Аллістера рукою в підготовчій фазі. Знову цей VAR не на користь Ліверпуля ухвалив рішення. Фанати лютують, хоча й підстав для нервувань у турнірному плані жодних.