Це літо точно ввійде до історії нашого футболу. Усе починалось із виступу юнаків віком до 17 років на чемпіонаті Європи, нехай і невдалого, але все ж таки. Потім долучилась національна збірна з, на жаль, лише трьома матчами аналогічного турніру в "дорослій" віковій категорії, а потім юнаки віком до 19 років усе ж таки подолали рубіж групового етапу й наразі готуються до півфіналу в своїй віковій групі.

І зрештою настав час унікальної події в нашій футбольній історії — команда серед молоді віком до 23 років уперше в історії грала офіційний матч, і одразу від припав на дебютний виступ на Олімпійських іграх-2024. Сказати, що це був надзвичайно важливий день для всієї країни — не сказати нічого. На додачу до рівня відповідальності, ще й непростий суперник у особі одноліток із Іраку планував нав’язати нам боротьбу.

І цю боротьбу ми зрештою отримали та відчули в першому таймі, який завершився без забитих м’ячів. Але не треба поспішати з висновками — за грою "синьо-жовті" мали залишати за собою цю половину, бо фланги захисту суперників просто горіли. Однак поставало питання завершення атак, із чим у нас і в цій віковій групі з’ясувались негаразди. Що поробиш, у моментах Хланя та Крупського забивати точно було потрібно.

У іншому ж — повна перевага, нехай і трохи за сумбурного футболу. Бо без хвилювання все одно не могло обійтись, і на такому рівні досвіду колективи навряд чи можуть його приховати. Інша справа — виконавська майстерність, якої в нас було більше за суперників, тож ті намагались бодай щось створити лише за рахунок швидких контратак та наших власних помилок. Таких, щоб аж кричущими були, ми не припускались у першому таймі.

Після перерви особливо й змінювати нічого було не потрібно — просто додавати в реалізації та трохи збільшити оберти. Ми це й і зробили, і як не Сікан у відмінній позиції в центрі чужого штрафного, так Рубчинський своїм моментом таки скористався. Зіграв на добиванні під час порятунку голкіпером воріт від удару головою у виконанні Батагова. Хтось мав це зробити.

Однак далі відбувся епізод, який наклав відбиток на подальший хід зустрічі. Таловєров створив підстави для призначення пенальті руками на спині Хуссейна під час подачі з правого флангу, а супернику залишалось просто домалювати цей епізод. Ну то й що, що він завершував курси акторської майстерності та трохи школи пілотування на наднизьких висотах? "Постраждалий" потім сам і реалізував удар із позначки в лівий кут.

Після цього настав той переламний момент, коли ми зрозуміли, що було в суперників, а чого в нас не було. Козиря на лаві для запасних. Молодий Джасім розривав на Азійських іграх серед юнаків свого віку, а тут приїхав до Франції й нокаутував Україну ударом низом у ближній кут на завершення зміщення з лівого флангу вже за 17 хвилин від моменту своєї появи на полі. Тоді нічого казати взагалі вже не хотілось.