Ліга Європи УЄФА поступово дійшла до того етапу змагань, коли вже не вийде сказати, що матчі цього турніру позбавлені глядацького ажіотажу. Чвертьфінали за календарем у нас, як не крути. І в кожній парі при цьому було, на що подивитись. Ось, наприклад, протистояння лондонського Тоттенгема та франкфуртського Айнтрахту вже за власною афішою було цілком інтригуючим, бо якщо "орли" навіть у чемпіонаті ще можуть здобути пряму перепустку до наступного розіграшу Ліги чемпіонів, то "шпори", якщо не переможуть у поточному розіграші єврокубків, то на наступний футбольний рік пролетять повз них узагалі.

За те й боролись команди вже в першому матчі на полі команди Анге Постекоглу, який гості вирішили розпочати по-хазяйськи з агресивних дій у нападі, і хоча офіційні господарі зустрічі першу хвилю атак відбили, проте все одно пропустили швидкий м’яч. Меддісон завозився в центрі поля, дав себе обікрасти Скірі, а потім із передачі того на лівий фланг контратаки Екітіке змістився до межі штрафного й пробив у дальній кут низом.

Очевидно, що відпускати цей матч уже на самому старті Тоттенгем не збирався, тому ми побачили "шпор" у спробах відігратись майже одразу. І відносно недовго тримались "орли" під цим натиском у підсумку та вже посеред тайму пропустили у відповідь красивий м’яч від Порро, який п’ятою на ближній на 26 хвилині замкнув у дальній кут простріл від Меддісона з лівого флангу штрафного.

На тому, будемо вважати, перший тайм лише розігрівався, бо решта цікавих моментів припала вже на другу половину матчу, у якій німецький колектив вирішив для себе, що краще буде відсидітись у обороні та захистити нічийний результат. Дуже необачно насправді, бо команда Постекоглу дуже завзято кинулась атакувати, і якби не Сантос, який і сам був не проти інколи помилятись із ризиком для власних воріт, то ніхто б уже не врятував Айнтрахт у цій грі.

Окрім каркасу воріт за спиною бразильського голкіпера, безперечно. Бо м’яч після дальнього удару Бергвалля та замикання головою від Бентанкура однієї з подач від Порро з кутового на правому фланзі прилітав у ліву стійку та поперечину відповідно. І це ще без урахування моментів Сона, Меддісона, самого Бентанкура, Джонсона та навіть ван де Вена вже під завісу гри. Але постійно гравцям "шпор" трохи не вистачало до забитого м’яча. Баоя з його пострілом над воротами зблизька посеред другого тайму на тлі цього геть загубився.