Півфінальний раунд Ліги чемпіонів УЄФА розпочався напередодні із запеклого протистояння на Емірейтс у Лондоні поміж місцевим Арсеналом та Парі Сен-Жермен, за підсумком якого (0:1) більш очевидною картина щодо майбутнього фіналіста від тієї пари точно не стала. І лише самовпевнені оптимісти могли сподіватись, що на наступний ігровий день, коли до гри долучаться каталонська Барселона та міланський Інтер, їхня гра принесе нам більшу визначеність.

Та вона мала всі шанси й поготів не відбутись, бо Іспанії раптово почались проблеми з електропостачанням, від яких постраждала в підсумку інфраструктура й логістика окремих регіонів країни. Дійшло до того, що "змії" взагалі могли й не дістатись до місця подій, але все ж таки обійшлось без крайнощів, і у футболі блекаут так і не настав.

Але на полі цього вечора той-таки блекаут ледь не настав для всієї Барселони вже на початку першого тайму. Ще до стартового свистка новини були такі собі — на розминці пошкодження отримав Ламін Ямал, але лікарі таки зробили все, щоб він з’явився з перших хвилин. Однак на це ми не зважали від стартового свистка — Інтер вибив м’яч на правий фланг для Думфріса, а той із другої спроби таки подав на ближню для Тюрама, де той п’ятою перевів м’яч у дальній кут. 31 секунда на це знадобилась.

І поки Барселона намагалась відійти від шокового стану та відводила м’яч якомога далі від власних воріт, Інтер вигадав для неї чергові проблеми — на 21 хвилині кутовий із лівого флангу від Чалханоглу завершився подачею на дальню для Ачербі, який головою скинув на межу воротарського для Думфріса, а той у падінні пробив повз захисників та воротаря з близької відстані. І от тоді всі зрозуміли, що Барселона ризикує натрапити на великі негаразди.

Однак це були фактично останні дії Інтера в атаці в першому таймі — далі вже каталонці методично закатували суперників у газон разом з їхньою оспіваною обороною. Більше всіх знущався, очевидно, Ямал із суперників, і вже на 24 хвилині його дриблінг на правому фланзі завершився ударом із меж штрафного під дальню стійку, за яким Зоммер просто спостерігав.

І це був лише один із багатьох моментів "блаугранас" за час, що залишався до перерви. Там забивати міг хто завгодно в їхньому складі, і той-таки Ямал одразу ледь не подарував нам і другий індивідуальний гол, однак Зоммер перевів у поперечину удар із гострого кута. А от де воротар Інтера був уже точно не при справах, так це в моменті на 38 хвилині, коли Барселона розкатала чергову атаку до подачі з правого флангу від Педрі на дальню для Рафіньї, а той головою залишив м’яч Феррану під розстріл воріт. І якби не травма Кунде, то цей мінікамбек Барси виглядав би дуже й дуже переконливо.

У другому таймі з усіма цими вимушеними перебудовами від Фліка в обороні каталонці геть розтринькали перевагу над суперникам, за що Інтер мав усі можливості їх покарати в швидких контратаках. Не вистачало просто реалізації. То Дімарко запустить м’яч у напрямку трибун із відскоку в центрі штрафного, то Мхітарян кінчиком бутси залізе в офсайд у відповідальний момент, щодо чого потім знову палатиме в уболівальників через "до чортиків не справедливі сучасні правила гри".

Але фан-клубу Арсена Венгера не дав розгулятись у висловлюваннях Думфріс, який на 63 хвилині пішов на дальню стійку замикати подачу кутового з правого флангу від Чалханоглу, чим повернув Барселону до ситуації, коли знову треба відіграватись. І так, знову "блаугранас" провалились під час стандарту. Але вже в наступній атаці тотожний кутовий на лівому краю нападу вже господарів завершився передачею Ольмо на другий темп під удар спочатку Ямалу, але той пропустив на Рафінью, який вгатив у поперечину, відскок від якої полетів у спину Зоммеру, і лише потім — у ворота. Вийшов прикрий автогол.

Інтер після цього вже був більш зосереджений на діях у захисті, окрім того моменту з незарахованим голом Мхітаряна, а Барселона намагалась вирвати перемогу в цій грі. І майже це зробила, якби Ямалу під час його й без того дивовижного закидання з правого флангу штрафного за комірець Зоммеру вистачило б трохи вдачі, щоб не влучити в поперечину. А потім і сам швейцарець витягнув потужний дальній удар Рафіньї, тож паритет таки було збережено, але хвилин основного часу в цій дуелі стало вже вдвічі менше.