Великий єврокубковий сезон вочевидь починається не з матчів кваліфікації трьох змагань, а принаймні з фінального поєдинку за Суперкубок УЄФА, у якому традиційно зустрічаються переможці попередніх розіграші Ліги чемпіонів та Ліги Європи. І збігів тут жодних бути не може — французький Парі Сен-Жермен та лондонський Тоттенгем здобули перемоги у відповідних змаганнях та отримали перепустки на гру в італійському місті Удіне.

І це була тільки перша гра для обох команд у сезоні, оскільки їхні чемпіонати тільки мають розпочинатись за кілька днів. У колективу Луїса Енріке при цьому не було навіть товариських матчів під час підготовки. І це не дивно — ПСЖ брав участь у Клубному чемпіонаті світу-2025, і затримався там аж до невдалого фіналу проти лондонського Челсі.

Саме тому парижани були, м’яко кажучи, не в своїй тарілці, коли виходили на гру проти суперника, який перебував до цього в нормальному традиційному циклі передсезонної підготовки. Які наслідки можуть бути через таку різницю в кондиціях команд — ми побачили на футбольному полі. ПСЖ за перший тайм не створив жодного цікавого моменту біля чужих воріт, тоді як Тоттенгем діяв виважено й зрештою свого домігся.

У "шпор" добре працював пресинг у центрі поля, тому атаки французького клубу захлинались ще в тій зоні. І якщо з першої спроби Рішарлісон дальнім ударом під поперечину новачка ПСЖ Шевальє не переграв, то наприкінці першого тайму стандарт на правому фланзі, який узявся виконувати Вікаріо, завершився подачу на Порро, який скинув ближче до воріт на ван де Вена, той продовжив на Палінью, партнер пробив під поперечину, воротар ПСЖ ледь парирував, а той-таки ван де Вен добив у порожні. І це вже геть інші завдання для команди Енріке на другий тайм.

Проте й другу половину зустрічі парижани розпочали невдало. Уже на 48 хвилині Тоттенгем подав черговий штрафний зусиллями Порро до лівого кута чужого воротарського, де головою пробивав Ромеро, а Шевальє не впорався з м’ячем, який пролетів у нього поміж рук під дальню стійку. Доннарумма зловтішно посміхнувся, напевно, у той момент.

І надалі ситуація на полі розгорталась таким чином, що "шпори" мали всі шанси спокійно доводити гру до завершення й гучно святкувати другий трофей за останній рік. Але щось у цьому плані пішло не так. Команда Франка почала зарано закриватись, а ПСЖ тільки на те й очікував, щоб забрати м’яч під свій контроль.

До штрафного Вікаріо одразу полетіли флангові передачі, і зрештою на 85 хвилині свіжий Лі Кан Ін дальнім ударом із лівого краю атаки поцілив під правий каркас воріт. Проте на цьому зупинятись команда Енріке намірів явно не мала, тож Тоттенгем опинився під шаленим тиском і… не встояв. На 90+4 хвилині Дембеле, у якого мало що виходило в цій грі загалом, прострілив із лівого флангу штрафного точно в голову Рамушу, а той перевів м’яч у дальній кут.

Додаткового часу тут передбачено не було — і грець із ним, треба залишати цю версію регламенту в минулому. А от пенальті — це будь ласка. Тоттенгем бив першим, і якщо Соланке свою спробу реалізував, то Вітінья слідом за ним пробив повз праву стійку. Однак уже на третьому ударі "шпор" Шевальє взяв удар ван де Вена в правий нижній кут, а на наступній спробі Тель схибив повз ліву стійку. Так і програються трофеї у фактично виграних матчах.