Пригоди київського Динамо в цьогорічній єврокубковій кампанії навіть на ранньому її етапі видались достатньо розлогими, оскільки зачепили одразу три турніри в межа Старого Світу. При цьому безпосередньо пограти в кваліфікаціях команда Олександра Шовковського зуміла лише в двох найкращих із них, і оскільки не виконала завдання в цих змаганнях, то прогнозовано опинилась у Лізі конференцій УЄФА.

Але й тут треба казати, що чинним чемпіонам України відверто не пощастило із жеребкуванням, яке могло б бути й значно більш слабкого рівня. Судіть самі — уже перший суперник представляв найбільш популярну лігу світу, англійську Прем’єр-лігу, і в минулому сезоні вперше за тривалий час здобув вагомий трофей. Так, ідеться про Кубок та Суперкубок Англії в руках лондонського Крістал Пелес, які довелось вигризати в Манчестер Сіті та Ліверпуля відповідно, а до гри проти Динамо "склярі" взагалі підходили на тлі завданої першої поразки в новому сезоні тим таки "червоним" (2:1). Це вартувало неабиякої поваги.

Шовковський запропонував нам подивитись на гру його команди в п’ять захисників уже з перших хвилин проти суперника, який використовував також трьох центральних оборонців, але фланги мав настільки атакувально спрямовані, що захисною формацією це було неможливо назвати. Воно й за ходом першого тайму було помітно, що "склярі" банально гостріше граю за киян, у яких на вістрі що був Герреро, що його б не було — ніхто не помітив.

Натомість акцент уваги зміщувався на гру Динамо в захисті, де все було далеко не бездоганно, але стало набагато гірше, коли в зіткненні з Лакруа зазнав травми голови Михавко. Приблизно 10 хвилин минуло від того моменту до заміни від тренерського штабу, і поки готували цю ротацію, Пелес просто на досвіді розіграв ширину атаки, і з подачі Піно з лівого флангу на 31 хвилині на дальньому куті воротарського ударом головою відзначився Муньйос, перекинувши Нещерета.

Загроз від Динамо для воріт Гендерсона не надходило навіть після дальніх ударів Бражка, а от Нещерту на протилежному боці поля ще попрацювати таки довелось. Зокрема, під час порятунку власної команди від чергової широкої передачі тепер уже на Сосу, який ударом зльоту поцілив просто у воротаря перед собою. І зрештою удар Камади на завершення сольного ривку з правого флангу теж хтось мав-таки зупиняти.

У другому таймі навантаження на оборону Динамо все ж таки було меншим, але вийшов свіжий Нкетіа, і як не з першої спроби з ударом з офсайду, так із другої засмутив Нещерета. У тому епізоді на 58 хвилині всіх собак сміливо можна вішати на Бражка, бо в другому матчі поспіль і за третьої в цих іграх спроби його пошивають у дурні простим контролем м’яча на лівому фланзі атаки. Цього разу пощастило Піно це зробити, а потім уже й Нкетіа виступив на завершення прострілу.

Коли Пелес забили вдруге, то почали просто готуватись до наступного матчу, а Динамо сподівалось цим скористатись. Гравцям Гласнера при цьому треба було просто не наварити, але Соса цей посил тренера не відчув, і тому полетів у підкатах на обох боках поля спочатку в ноги Шолі, а потім і Тимчику, за що справедливо отримав по картці й пішов собі відпочивати раніше за інших уже на 76 хвилині.

І наче й Динамо після цього почало грати більш гостро та навіть мало момент із першим ударом у площину від Караваєва головою. Ну то й що, що аж на 89 хвилині — Гендерсона хоч так змусили трохи понервувати. Але той вистояв, як і Нещерет наприкінці гри в моменті з ударом Кардінеса, який загрожував нам розгромним рахунком. Але й без того програвати не надто приємно.

У наступному турі київське Динамо гостюватиме в турецького Самсунспора, тоді як лондонський Крістал Пелес прийматиме кіпрський АЕК Ларнака.

Динамо Київ — Крістал Пелес 0:2
Голи: Муньйос, 31, Нкетіа, 58

Динамо Київ: Нещерет — Тимчик (Караваєв, 81), Біловар, Тіаре, Михавко (Волошин, 33), Дубінчак — Ярмоленко (Шола, 67), Яцик (піхальонок, 67), Бражко, Шапаренко (Бленуце, 81) — Герреро.