Команда Мікеля Артети підходить до гри у статусі лідера Прем’єр-ліги, маючи семиочковий запас від найближчих переслідувачів. "Каноніри" досі не програвали вдома цього сезону й демонструють еталонну гру в обороні — лише п’ять пропущених м’ячів на Емірейтс і в середньому 0,64 гола за матч у чемпіонаті. Саме захисна стабільність нині є головною зброєю Арсеналу в боротьбі за титул.

Попри окремі нічиї в АПЛ, лондонці перебувають у серії з 12 матчів без поразок у всіх турнірах, а серед тижня впевнено перемогли Інтер у Лізі чемпіонів, чим зберегли 100% переможного результату в основному раунді Ліги чемпіонів. Артета має простір для маневру в атаці — конкуренція між Віктором Йокересом та Габріелем Жезусом додає варіативності, а збалансована лінія півзахисту дозволяє Арсеналу однаково ефективно як контролювати м’яч, так і захищати мінімальну перевагу, якщо це потрібно.

Манкуніанці їдуть до Північного Лондона з потужним емоційним зарядом після знищення за грою Манчестер Сіті з рахунком 2:0. Команда Майкла Карріка провела, мабуть, свій найпереконливіший матч за багато років проти принципового суперника, продемонструвавши ідеально відпрацьовану модель гри на контратаках, дисципліну без м’яча та холоднокровність у завершальній фазі.

Водночас головне питання навколо Юнайтед — стабільність. Історія останніх сезонів рясніє "фальстартами", коли гучні перемоги над топами не отримували логічного продовження. Проте саме Арсенал виглядає ідеальним тестом: команда, яка не дозволяє зайвого простору, змушує суперника шукати нестандартні рішення та перевіряє, чи здатні "червоні дияволи" бути ефективним не лише в транзитних фазах.