Оновлений формат Кубка України повертався до перебігу подій у своєму першому розіграші одразу на початку весни 2026 року, тож ми стали свідками чвертьфінальних баталій посеред поточного тижня. І всі мали добре при цьому пам’ятати, що представники української Прем’єр-ліги в переважній своїй більшості не змогли пробитись до цього раунду, де переважали команди з нижчих дивізіонів.

Серед них був і петровський Інгулець, який наче нещодавно виступав на рівні "еліти" нашого футболу, тоді як зараз лише планує повертатись назад із Першої ліги. А чи здатна конкурувати на найвищому рівні команда Василя Кобіна — на це питання мав дати відповідь матч на полі київського Динамо, яке після перемоги в Класичному на попередньому етапі змагань вважалось абсолютним фаворитом у битві за головний трофей.

І зрозуміло, що команда Ігоря Костюка й у цій парі була безумовним фаворитом. Так само, як і зрозумілим було те, що "біло-сині" проведуть якщо не повну, то глибоку ротацію власного складу. Це й сталось у підсумку. Але в першому таймі умовна свіжість у ногах гравців господарів поля нічого не дала в протиставленні з якісною побудовою гри суперників у обороні.

Інгулець не поспішав підставлятись під удар, а просто вантажити м’яч до чужого штрафного не давало Динамо жодної користі в атаці. Небезпеку вдавалось створити хіба що другим темпом, коли справа доходила до дальніх ударів, але воротар Жилкін або рятував ситуацію на лінії, або гравці команди Костюка не влучали в площину. А ще були традиційно небезпечні стандарти від "біло-синіх", під час одного з яких випадковий рикошет після удару Попова головою міг би й перетворитись на гол, якби не той-таки голкіпер Інгульця.

Загалом, варіант для команди Кобіна був робочим, бо попереду був другий тайм, після якого б, у разі нічиєї, була б одразу серія пенальті. Але не з помилкою, якої припустився захисті Інгульця одразу після перерви мріяти про подібний сценарій. На 50 хвилині Бенедюк влучив м’ячем у Дубілея під час вибивання м’яча від правого кута власного штрафного, після чого Герреро наважився на дальній удар із розвороту й влучив під ліву стійку.

Для "козаків" ця помилка виявилась фатальною та тією, від якої вони так і не змогли оговтатись. Навіть створити собі момент для контратаки за умов високої лінії суперників гості вже не змогли в другому таймі, а отже закономірно поступились. Ще й другий гол пропустили на 84 хвилині, коли Піхальонок пішов на дальню замикати подачу з лівого флангу від Михайленка.

Фінальний свисток головного арбітра Олександра Шандора зі Львова відправив київське Динамо до півфіналу Кубка України, тоді як для петровського Інгульця виступи в цьому розіграші турніру добігли до завершення.

Динамо Київ — Інгулець 2:0
Голи: Герреро, 50, Піхальонок, 84

Динамо Київ: Нещерет — Тимчик, Попов, Захарченко, Вівчаренко (Караваєв, 88) — Яцик (Бражко, 69), Михайленко, Буяльський (Піхальонок, 46) — Ярмоленко (Волошин, 64), Герреро, Шола (Редушко, 46).

Інгулець: Жилкін — Дубілей, Малиш, Дихтярук, Бенедюк (Рожко, 70), Баник (Урсолов, 79) — Свистун, Тлумак (Рязанцев, 79), Касімов (Безклейний, 86), Манастирний — Могильний (Князєв, 70).