Оновлений ще в минулому сезоні формат Кубка України презентував нашій спільноті таке явище, як "сліпе" жеребкування на всіх стадіях, що автоматично означало появу можливості дуже цікавих пар уже на ранніх етапах розіграшу турніру. Чим, наприклад, не статусна дуель була цього разу поміж львівськими Карпатами та київською Оболонню, які зустрічались на стадіоні Україна вже в 1/32 фіналу?

Команда Франсіско Фернандеса підходила до цього протистояння на тлі видатної серії з трьох поспіль перемог у чемпіонаті з купою забитих м’ячів, тоді як колективу Олександра Антоненка в новому сезоні й досі не підкорялись ворота суперників, тож настрій у "пивоварів" перед черговим гостьовим матчем був відповідним.

Проте Оболонь завітала до Львова точно не з метою просто відбувати номер. Так, важко було стверджувати, що гості запланували яскравий футбол, але свого плану грати від захисту вони все ж таки дотримувались, що створювало неабиякі проблеми суперникам. Навіть тоді, коли Карпати відверто подовгу тримали м’яч на чужій половині, але тривалий час не могли створити моменти належної якості.

А потім ця гра мала перевертатись навпаки, і розвиватись уже за сценарієм суто "пивоварів", проте Роман Вантух героїчно врятував свій новий клуб від великих негараздів. На 31 хвилині захисник вибивав м’яч на лінії порожніх воріт, куди його намагався проштовхнути Устименко, скориставшись до цього грубою помилкою Педрозу під час передачі головою назад на воротаря Марченка.

Оболонь була надзвичайно близькою до забитого м’яча фактично з нічого, не скористалась своїм шансом, а потім заплатила за це велику ціну. У контексті результату, очевидно. Бо вже за шість хвилин Вантух з’явився на лівому фланзі атаки й виконав подачу, яку легко головою в центрі штрафного перевів у дальній кут новачок Сері. На цьому команди розійшлись перед перервою, а Антоненко мав щось вигадувати тепер уже в суто атакувальному спрямуванні.

Але з грою попереду в Оболоні явно не все в порядку в цьому сезоні, тож жодних зрушень навіть із переваги за контролем м’яча "пивовари" для себе не здійснили в другому таймі. Карпати тим часом витримували тиск суперників та поступово залучали резерви, а потім просто добили гостей. Спочатку Русин не зумів переграти воротаря в епізоді віч-на-віч на правому фланзі штрафного наприкінці матчу, а потім виправився вже прострілом на порожні для свіжого Іглесіаса. Тож знайомі іспанські мотиви знову заграли на стадіоні Україна й зупинятись, судячи з усього, вони не планують найближчим часом.

Фінальний свисток головного арбітра Дмитра Євтухова з Дніпра зафіксував вихід львівських Карпат до 1/32 фіналу Кубка України, тоді як київська Оболонь зупинилась на першому ж кроці.

Карпати — Оболонь 2:0
Голи: Сері, 37, Іглесіас, 85

Карпати: Марченко — Іван, Бабогло, Педрозу (Сапуга, 79), Вантух (Дєдов, 88) — Чачуа, Моха, Фелліпе — Алькайн (Іглесіас, 71), Сері (Р. Лях, 79), Русин (Сіфуентес, 88).

Оболонь: Федорівський — Морозко (Полегенько, 46), Жовтенко, Прокопчук, Єрмаков, Капінус (Кулаковський, 46) — Суханов (Ребриш, 62), Чех (Мишньов, 62), Мороз, Волохатий (Т. Лях, 81) — Устименко.