Процедура жеребкування Кубка України від початку минулого сезону є "сліпою", тож кожна команда може зіграти проти кожної. Але стосовно львівських Карпат можна стверджувати, що футбольна доля має певний зуб на команду Франсіско Фернандеса, адже друге поспіль визначала їм у суперники також представника Прем’єр-ліги. І якщо подолати київську Оболонь удалось відносно малою кров’ю (2:0), то ковалівський Колос, на власному полі та на тлі нещодавньої поразки в чемпіонаті (0:2), обіцяв влаштувати справжню "вендету". Якщо вірити словам тренера "колосків" Олега Шелаєва.

Але загалом, дійсно, один із керманичів ковалівського клубу не збрехав, коли підносив настрій власної команди за кілька днів до звітного протистояння. Колос вийшов зарядженим перемагати, і вже на дев’ятій хвилині господарям поля допоміг вийти вперед за рахунком Сіфуентес, коли невдало зіграв головою в центрі власного штрафного під час подачі глибокого стандарту з лівого флангу від Ррапая, перевівши м’яч точно на Салабая ближче до воротарського.

Після цього команда Руслана Костишина вирішила відійти в захист та майже повністю відмовитись від атакувальних дій, але це насправді було таким собі рішенням з її боку. Карпати поступово захоплювали контроль над м’ячем, і це зрештою завершилось тим, що Лях на лівому фланзі на 32 хвилині своєю подачею на ближню знайшов Бабогла, який у дотик замкнув під стійку передачу партнера. Рахунок став рівним і градус протистояння поступово почав збільшуватись.

Проте вже наприкінці першого тайму Колос знову був попереду, коли в компенсований час насправді класну комбінацію із закиданням Теллеса до правого флангу штрафного та переведенням Демченка в дотик на голову Ндукве виконали ковалівці. На перерву господарі пішли за переваги на табло, а гості натомість повернулись із відпочинку зі свіжим Русиним. А вже за мить після відновлення гри штрафний у виконанні Мірошніченка з лівого флангу на ближній удалось головою замкнути Чачуа.

Та й узагалі всі ці флангові подачі в підсумку стали ключовою зброєю обох команд у цій грі. Карпати й третій свій гол забили схожим чином, коли Бабогло з правого флангу виконав навіс на Вантуха, а той забив чи не першим дотиком у правильному положенні після виходу на заміну. Шо цікаво, зробив це головою, вигравши боротьбу в центрі чужого штрафного.

Далі команді Фернандеса вже треба було втримувати свою першу перевагу за рахунком у цій зустрічі, але зробити це було не просто, оскільки Колос почав утілювати в життя ту саму вендету, яку обіцяли тренери. Інколи при цьому починало здаватись, що арбітр ніби й не ховав попередження до своїх кишень, а наприкінці зустрічі команди по кілька разів доводилось рознімати по всіх ділянках поля. Зрозуміло, що серед цих сутичок знайти порятунок для "колосків" було майже неможливо.

Фінальний свисток головного арбітра Олега Когута з Тернополя відправив до 1/8 фіналу Кубка України львівські Карпати, тоді як для ковалівського Колоса виступи в турнірі завершились на другому кроці.

Колос — Карпати 2:3
Голи: Салабай, 9, Ндукве, 45+2 — Бабогло, 32, Чачуа, 47, Вантух, 68

Колос: Моргун — Савчук, Козік (Гончаренко, 75), Бурда, Цуріков — Демченко (Тахірі, 79), Теллес, Ррапай (Станковські, 79) — Салабай, Ндукве, Климчук (Кане, 75). 

Карпати: Мисак — Мірошніченко (Сапуга, 84), Бабогло, Педрозу, Р. Лях — Чачуа, Моха, Фелліпе (Іглесіас, 65) — Алькайн (Іван, 71), Сері (Вантух, 65), Сіфуентес (Русин, 46).