Ще донедавна ми були свідками того, як увесь футбольний світ завмирав на дві, а інколи і більше, години задля перегляду величного протистояння Іспанії між мадридським Реалом та каталонською Барселоною, для якого навіть із часом вигадали окрему назву — Ель Класіко. Проте зараз, коли стрічки новин заповнені жахливими кадрами наслідків чергового витку агресії проти України, протистояння в рамках 29-го туру Ла Ліги на Сантьяго Бернабеу виступало лише у якості простору для відсторонення від буденності кривавої війни.

Тут варто також було зауважити й наявність фактору невтішних виступів однієї з команд на початку сезон, що в підсумку спровокувало появи такої ситуації, коли черговий принциповий двобій між одвічними супротивниками не мав жодного турнірного значення. "Вершкові" для "блаугранас" наприкінці поточного сезону є недосяжними, тому максимум, нащо міг сподіватися колектив Хаві у звітній грі — спроба подарувати можливість для інших переслідувачів команди Карло Анчелотті хоч трохи скоротити відставання.

Як би там не було на початку футбольного року, перед звітною зустріччю аж ніяк не Реал мав за плечима довший за суперників ланцюжок із матчів без поразок. У "бланкос" нещодавно була поразка від французького Парі Сен-Жермен у Лізі чемпіонів УЄФА, у той час як Барселона не програвала рівно два місяці з моменту шокуючої невдачі в кубковій грі проти Атлетіка. Однак, футболісти Хаві в четвер мали брати участь у матчі-відповіді Ліги Європи УЄФА проти турецького Галатасараю (2:1), тому на свіжість в їх ногах даремно було чекати.

Головний тренер каталонців у цій грі вирішив зіграти проти суперників у доволі сміливому стилі. Фактично, ми могли впевнено говорити про те, що "блаугранас" виступили з відкритою побудовою відносно атаки та пресингу на чужій половині поля, що не входило до початкових планів Реалу на цю гру. "Вершкові" тільки на початку намагалися щось створити з переліку загроз для воріт тер Штегена, проте без Бензема чіткого малюнку побудови гри в їх атаках не можливо було відслідкувати.

У той самий час, атаки команди Хаві були більше схожими на кинджали, що вилітали вбік воріт Куртуа від лінії півзахисту, а форварди намагалися їх трохи підкоригувати у правильному напрямку. У Куртуа було безліч приводів для того, аби вступати до гри під час спроб суперників завершувати власні атакувальні дії, а кілька разів Реал дійсно проходив на межі від пропущеного голу саме через удалі дії бельгійського голкіпера на лінії воріт. Обамеянг, Дембеле, Ферран Торрес — кожен із гравців лінії нападу Барселони мав нагоду для враження чужих воріт ще в першому таймі. А деякі ще й не одну.

Удала гра Барселони в першій половині матчу не мала права завершуватися без забитих м’ячів. За це на 29-й хвилині взявся відповідати Обамеянг, коли вискочив на випередження захисників на ближню стійку під час подачі з правого флангу від Дембеле. Окрім цього, Усман трохи згодом оформив ще й другий гольовий пас, на 38-й хвилині вдало виконавши кутовий убік Арахо до центру штрафного. Вочевидь, Реал просто не брав до власних розрахунків можливості атаки Барселони атакувати з повітря під час підготовки до гри.

Анчелотті на другий тайм вирішив кинути до бою Маріано Діаса та Едуардо Камавінгу, проте ні в атаці, ні в захисті його команди від цього спокійніше не стало. За великим рахунком, у Реала на полі було помітно лише активність Луки Модріча, тоді як суперники вже через три хвилини після поновлення гри зняли усі питання щодо переможця. Френкі де Йонг виконав закидання на хід Обамеянгу на правий фланг штрафного, а габонець додав до свого голу ще й результативний пас на Феррана Торреса до центру штрафного майданчика. Грати після цього "вершковим" особливого сенсу не було, тому вони майже миттєво пропустили й четвертий м’яч, коли іспанський нападник повернув борг П’єру-Емеріку, який ще й удало уникнув офсайду.

Футболу після цих випадів Барселони як такого потім уже майже не було. "Блаугранас" відіграли "на нуль", а суперники забезпечили все необхідне для того, аби цей "нуль" був сталим до фінального свистку. Реал без Бензема в атаці зіграв просто ніяк: не було думки, не було дійсно якісних нагод, проте було багато помилок під час простих передач. У такий спосіб чемпіони точно не грають.