Клубний футбол наприкінці березня відправився на короткий відпочинок, передавши відповідальність за забезпечення нас із вами якісними емоціями національним збірним. За звичних умов ми б на поточний момент сезону уже говорили про визнаних представників Європи на майбутньому чемпіонаті світу-2022, однак цього разу мундіаль відбудеться в Катарі, тому ще є достатньо часу на те, аби навіть перенести через черговий виток агресії проти України матч нашої збірної проти Шотландії аж на червень.

У цей самий час, за дивовижним збігом обставин у раунді плей-офф європейської кваліфікації опинилися одразу два переможці минулих розіграшів чемпіонатів Європи, що автоматично підвищило градус під час жеребкування стадії плей-офф. Одного з них, а може й обох одразу, ми маємо можливість не побачити в підсумку на катарських полях, бо Португалія у звітній грі протистояла Туреччині, а Італія паралельним темпом змагалася з Північною Македонією, а турнірна сітка ще й зводила далі поміж собою переможців цих пар.

Стадіон Драгау в містечку Порту забезпечив господарів якісною підтримкою, а на звітну гру Фернанду Сантуш відрядив доволі бойовий стартовий склад, питання у якому, як потім з’ясується — недаремно, викликали лише стосовно позиції номінального опорного півзахисника Данілу Перейри в центрі захисту. Однак, на перших хвилинах гри на цей факт ми майже не звертали увагу, бо "європейські селесао" вирішили одразу зайняти весь простір на чужій половині поля заради комфортного просування вбік чужого штрафного.

Натиск португальців істотно посилився десь біля десятої хвилини гри, за підсумком чого їм навіть удалося вийти вперед за рахунком на табло за допомогою вдалого рикошету м’яча від лівої стійки, яка приняла на себе постріл Бернарду з середньої дистанції, після чого Отавіо вже залишалося розстріляти з гострого кута на протилежному боці штрафного майже порожні ворота.

Туреччина не згнітилася від факту пропущеного м’яча, тому одразу спробувала відкинути опонентів від власного штрафного майданчика якнайдалі, та потроху почала самостійно грати в атакувальний позиційний футбол на чужій половині. Треба відзначити, що вже тоді було помітно серйозне нервування від господарів поля за наявності навіть незначного тиску на них, тому юному голкіперу Діогу Кошті трохи довелося попрацювати над тим, аби підчищати огріхи власних партнерів за збірною.

Важким був футбол із боку команди Сантуша в цей період, проте під завісу першого тайму вони вдало вийшли за другим голом, коли Отавіо навісив з правого флангу, а на дальньому куті вдало підставив голову Жота, після чого почало здаватися, що Туреччина вже не оклигає. Перші хвилини другого тайму тільки посилювали це сміливе передбачення, проте Португалія не пішла добивати опонентів, за що в підсумку була жорстоко покарана виснажливим закінченням гри.

Гості забили на 65-й хвилині за результатом удалої гри в стінку поміж Ундером та Їлмазом на лівому фланзі штрафного майданчика, після чого тиск на володіння Кошти тільки посилився. Власне, португальці охоче цьому процесу сприяли, виконуючи зовсім незрозумілі дії в обороні. У підсумку — догралися. На 82-й хвилині невдала дія від Фонте в центрі штрафного спричинила накладку проти Унала, а арбітри, скориставшись переглядом повтору на VAR, вказали на одинадцятиметрову позначку.

До м’яча підійшов Буряк Їлмаз, проте у вирішальну мить він запустив м’яча над правим верхнім кутом, що підірвало моральний стан команди Штефана Кунца остаточно. Турки зрештою пропустили третій м’яч у власні ворота, коли вже в компенсований час Матеус Нунес забив перший гол за збірну, після передачі від Леау з лівого флангу.

Таким чином, збірна Португалії розіграє одну з путівок до фінальної частини чемпіонату світу в Катарі в матчі проти Північної Македонії. Для представників Туреччини шлях на перший в історії зимовий мундіаль завершено.

Португалія — Туреччина 3:1
Голи: Отавіо, 15, Жота, 42, Нунес, 90+4 — Їлмаз, 65

На 85-й хвилині Буряк Їлмаз (Туреччина) не забив пенальті (промах).