Наскільки б не намагались Англія з її безліччю різноманітних кубків та футбольних ліг, чи Іспанії зі своїм запальним Суперкубком країни, проте відвернути глядацьку увагу з італійської Серії A під час поточного зимового періоду було справді важко. Поточний лідер чемпіонських перегонів, неаполітанський Наполі, далеко не найкращим чином повернувся до великої гри після павзи, пов’язаної з чемпіонатом світу-2022 в Катарі, проте вирішальною грою в його календарі все одно залишався домашній матч у рамках вісімнадцятого туру національної першості.

У звітній день колектив Лучано Спаллетті на власному полі приймав колись незмінного чемпіона Італії, а наразі загрузлого в різноманітних скандалах під час перехідного періоду туринський Ювентус, на чолі якого Массіміліано Аллегрі, хоча й намагається виправити ситуацію, проте все одно говорить про те, що на скудетто його команда жодним чином не претендує. Хоча зі серією в вісім матчів без пропущених голів у чемпіонаті завітати до Неаполя було ще тією загрозливою заявкою на потенційний успіх.

Але в звітній грі "зебри" вирішили зіграти від доволі низького блоку, очікуючи на виконання першим номером від суперників та власні вдалі дії під час контрнаступальних дій. Ця тактика вже неодноразово допомагала "Старій Синьйорі" вигравати в найбільш потужних команд країни, проте цього разу їм не вдалось пустити хід зустрічі за власним бажаним сценарієм. "Б’янконері" пропустили вже під завершення першої чверті ігрової години, із чого й розпочались їхні проблеми.

Подачу з правого флангу штрафного від Політано тоді мав завершувати красивим ударом через себе Хвіча Кварацхелія, проте відзначитись тому не дав на лінії воріт Щесни. Пощастило з відскоком — Осімген чатував на м’яч поблизу зі завершальним ударом головою. Футболісти Лучано Спаллетті після власного успіху в атаці певний час приділяли увагу грі в захисті, але ледь не створили собі великих проблем за підсумком помилки Ррахмані та удару в поперечину від Ді Марії, який відбувся після того, тож зрештою були змушені відмовитись від спроб гри другим номером.

Юве ще певний час перебував із м’ячем на чужій половині поля, проте зрештою змарнував відмінну нагоду забити, коли Бремер на дальній стійці не влучив у ворота ударом головою на завершення подачі з кутового на правому фланзі від Ді Марії. І вже за наступного розіграшу атаки від Наполі бразилець припустився помилки під час перехоплення закидання від Політано, подарувавши м’яч Осімгену, який дав можливість Хвічі все ж таки записати на свій рахунок не менш важливий результативний постріл.

Стрімко наближалась тоді перерва, тому Ювентус зібрався з думками та створив нарешті щось схоже на повноцінний розіграш м’яча перед чужими воротами. Слалом від Ді Марії з правого флангу до штрафного супроводжувався стінками з Локателлі та Міліком, і завершився прицільним ударом у дальній кут. І якби в наступній атаці тоді Мерет не врятував від зрізки Ррахмані подачі з лівого флангу від К’єзи в бік власних воріт, ми б стали свідками геть іншої поведінки команд у другій половині гри.

Але натомість ми побачили продовження домінуючої гри Наполі на чужій половині поля з достатньою кількістю гольових моментів для фінального розгромного рахунку, що стало справжнім шоком цього вечору. Хвіча продовжував роздавати гольові передачі, і на 55 хвилині саме його подача кутового з правого флангу спрямувала м’яч до Ррахмані до центру штрафного під удар зльоту в один дотик.

Грузинська зірка Наполі вже за десять хвилин опинився на звичній позиції на протилежному боці поля, і звідти вдало навісив на голову Осімгену до зони перед воротарським. Під час п’ятого голу господарів Хвіча вже не був задіяним, проте Ді Лоренцо виконав за нього роль асистента в центральній зоні, відпасувавши на Ельмаса до правого флангу штрафного, де той розхитав одного захисника, і з рикошетом від іншого переграв Щесни. Юве намагався щось зробити в плані зменшення розриву за рахунком, але ентузіазму в цих діях гостей уже не було.