Єврокубкові будні бувають напруженими вже тільки надвечір, тоді як здебільшого вільним від футбольних протистоянь залишається денна частина доби. А це вже можливість для національних першостей скористатись вільними часовими слотами для приведення до ладу власних календарів, де поступово за ходом сезону назбиралось чимало прогалин. Зокрема, українська Прем’єр-ліга вже другий тиждень поспіль використовує цю опцію, і цього разу ми спостерігали за матчем десятого туру поміж петровським Інгульцем та львівським Рухом.

Очки потрібні були як футболістам Сергія Ковальця, так і колективу Віталія Пономарьова, які перебували на межі та всередині зони боротьби за виживання відповідно. Це фактично гарантувало нам запекле футбольне протистояння, що знайшло своє підтвердження вже з перших хвилин, коли Інгулець почав провадити пресинг на чужій половині. "Козаки" зіграли два різних за стилістикою тайми, у першій половині віддавши перевагу активному футболу в усіх зонах, після чого провели час після перерви за захистом власних володінь.

Допоки команда з Петрового атакувала, вона встигла створити кілька непоганих моментів біля чужих володінь, а вже на 14 хвилині вийшла вперед за рахунок помилки захисту суперників. Не було щільної опіки в Кучеренка під час подачі з правого флангу на протилежний бік штрафного, після чого подальший простріл влучив Роману в руку.

Перший повтор цього епізоду був такої якості, що й ледь контакт м’яча з рукою вдалось розгледіти, проте потім показали більш вдалий ракурс, однак і після цього до рефері залишались певні запитання. VAR не було, хоча, як кажуть, Рух на цьому наполягав, а тим часом суперники зусиллями Ковальова відкрили рахунок пострілом із позначки в правий верхній кут.

"Жовто-чорним" потрібно було швидко перехоплювати ініціативу та йти відіграватись, але щось сталось із їхньою лінією атаки, що фактично загубилась на полі, та окремо із захисником Романом. Гравець правого флангу почав часто помилятись із м’ячем у ногах, а на 24 хвилині загалі влетів к потилицю Мисику на чужій половині, спричинивши важке пошкодження як для себе, так і для партнера за командою. Обох у підсумку довелось міняти.

На цьому тлі геть не дивно, що футболісти Пономарьова так і не поладнали з власними атаками, а більш-менш непоганий момент для голу в них був тільки за підсумком удару Таллеса з відскоку в центрі чужого штрафного, але м’яч тоді полетів над воротами. Інгулець натомість хотів закрити цю гру вже на початку другого тайму, проте Резепов не пробив пострілом під поперечину з правого флангу штрафного Паньківа, тож "козакам" довелось надалі терпіти в захисті.

Хоча, скоріше за все, подібне твердження можна застосувати тоді, коли команда, що веде за рахунком, перебуває під постійним тиском на власній половині. У нашому ж випадку такого не спостерігалось. Інгулець спокійно розбирався з м’ячами, які спрямовувались до його штрафного, а чи не єдиний цікавий момент взагалі виник наприкінці основного часу, коли Довгому зарахували фол спиною проти голкіпера майже на межі чужого штрафного.

Цікавим цей момент був ще й тому, що за мить після цього арбітр побачив симуляцію в Соломона-Отабора, коли його жорстко зустрічав Нагієв на фланзі, а так показав англійцю друге попередження. На рівному місці до харків’янина Дмитра Кривушкіна виникло чимало запитань, а наполягання гостей на присутності відеоасистентів уже не здавались такими вже й необґрунтованими.