Будні на поточному тижні, окрім чергового обстрілу території України недолугою державою-бензоколонкою, запам’ятались ще й протистояннями в рамках Кубку Іспанії, де вісім найкращих команд досягли стадії чвертьфіналів, і станом на звітний день дві з них уже встигли залишити турнір. І щоб не нудитись увечері чергового дня підготовки до наступних матчів Ла Ліги, футболістам каталонської Барселони та памплонської Осасуни випала нагода спостерігати за мадридським дербі, яке на полі рідного Сантьяго Бернабеу приймав Реал, тоді як Атлетіко вперше в цьому сезоні завітав у гості до непримиренного супротивника.

Колектив Карло Анчелотті намагався розпочату звітну зустріч одразу з тиску на чужі ворота, проте спроби Вінісіуса навантажити роботою захисників "матрацників" вийшли невдалими, а на протилежному боці поля дещо недопрацьовував у плані атаки Вальверде. Хоча, можливо, це й було доволі виправдано, оскільки футболісти Дієго Сімеоне постійно чатували на можливість утекти до швидких контратак, тож за кожною передачею за спини захисникам Реалу доводилось дуже пильно стежити.

Однак усе ж таки "бланкос" примудрились не вгледіти Моліну в себе всередині штрафного вже на 19 хвилині, а той перетворив закидання з глибини від Коке на цілком прийнятний пас під порожні ворота для Морати, який той із радістю замкнув. Трохи приголомшеним таким розвитком подій виглядав тоді Реал, оскільки суперники й надалі намагались просувати власні наративи, тоді як вирішальної зв’язки в нападі в господарів поля в завершальній стадії не було помітно.

Мав нагоду спертись у скрутний час на стандарти колектив Анчелотті, коли на 31 хвилині Кроос майже закрутив у ворота зі штрафного під гострим кутом на лівому фланзі, але Мілітао тоді зіграв краще за будь-якого захисника Атлетіко майже на лінії чужих воріт. А трохи згодом для "бланкос" узагалі справи стали кепськими, бо пошкодження отримав фланговий захисник Менді, через що Анчелотті довелось переставляти власних виконавців із переходом Камавінги до лівого краю оборони, тоді як Себальйосу надавався тайм основного часу для чергового порятунку команди.

У другій половині гри Сімеоне не став ризикувати з вибором тактики, довірившись перевіреній роками грі від оборони. Реал таким чином отримував чимало простору в центрі поля, але перед чужими володіннями вже було навіть трохи тіснувато від скупчення гравців. Відбувалась велика кількість епізодів боротьби, що дало можливість згадати, що команди все ж таки грали поміж собою запекле дербі, і зрештою емоції почали бити через край.

Травма Морати на рівному місці позбавила Атлетіко гравця на вістрі, і вже на 63 хвилині "Чоло" відкрито сигналізував появою Вітселя на полі про бажання втримати рахунок. Однак потрібно було для цього або використовувати нагоду біля чужих воріт накшталт божевільного пострілу Грізманна зі штрафного, із яким дивом упорався Куртуа, або все ж таки якісніше тримати Родріго біля власних воріт на 79 хвилині, коли бразилець пошив у дурні весь захисник "матрацників".

Коли рахунок зрівнявся, то наче й ніхто не приховував, що на нас очікує ще пів години з лишком ігрового часу. Але вже в першому додатковому таймі Савич не зміг стримати власних емоцій, коли його вчергове розмотав Вінісіус на фланзі один-в-один, після чого почав провокувати на бійку. Зірвався чорногорець у підсумку на Камавінзі, і фактично за дві хвилини отримав пару попереджень.

Після того не минуло й п’яти хвилин, як Вінісіус у центрі штрафного махнув ногою повз простріл Асенсіо, але при цьому в нього вийшло продовжити рух м’яча далі на Бензема, який у дальній вільний кут уже не мав наміру схибити. Атлетіко раптово зрозумів, що потрібно догравати матч до фінального свистка, а не полишати справ на пів дорозі, проте вже було трохи запізно робити ще одну перебудову.

"Матрацники" завершували матч на чужій половині поля, проте витиснули з себе тільки момент із відсутністю удару Депая в чужому воротарському на завершення серії рикошетів після подачі кутового з правого флангу. А вже в компенсований час Барріос віддав на чужій половині м’яч Вінісіусу, після чого жоден із його партнерів навіть не намагався зупинити прудконогого бразильця на шляху до власного голу та чергових запальних танців.