За час, що виокремлено в календарі для міжнародних павз, багато чого просто не можливо встигнути зробити, тож тільки ми почали призвичаюватись до темпу гри національних збірних, як незабаром має знову повернутись клубний футбол. Проте наостанок ще потрібно було вирішити кілька нагальних питань щодо проміжного становища команд у турнірній таблиці, яке залишатиметься чинним аж до середини жовтня.

Із конкуренцією у відбірковому секстеті J жодних проблем не мала збірна Португалії під орудою Роберто Мартінеса, бо банально не може їх мати, команда на рахунку якої п’ять перемог у попередніх п’яти матчах та рівно по три забиті м’ячі в середньому за гру без жодних пропущених у власні ворота. Іншим суперникам за групою такій статистці "європейських селесао" залишалось лише заздрити. Зокрема й Люксембургу, який із десятьма заліковими балами в цій кампанії вже встиг згоріти португальцям на власному полі (0:6).

А тут потрібно було завітати до одного з міст країни на самому заході європейського субконтиненту, мальовничого Фару, де господарі доволі рідко тішать місцеву публіку. Однак чи то звітній день був настільки придатним для того, чи то команда Мартінеса була дуже натхненною відсутністю Кріштіану Роналду через дискваліфікацію, але гостям було точно не солодко на футбольному полі.

Усе починалось як зазвичай — Португалія захопила м’яч уже від перших хвилин та намагалась розкрити захист суперників. Перевага в класі однієї з команд була помітна неозброєним оком, тож доволі швидко вона почала матеріалізуватись у забиті м’ячі на рахунку господарів поля. Для подолання захисту "трикольорових" при цьому не потрібно було багато зусиль, адже всередині штрафного хтось із групи нападників постійно залишався без належного нагляду.

Однак на 12 хвилині несподіваний м’яч забив не хтось із атакувальної ланки португальців, а центральний захисник Гонсалу Інасіу, якого з другої спроби таки знайшов своєю подачею з правого флангу Бруну Фернандеш. Ця зв’язка в звітному протистоянні взагалі відмінно працювала в команди Мартінеса, бо й третій гол залетів у ворота Люксембургу за її безпосередньої участі в схожій ситуації. А поміж цими двома голами двічі відзначився ще й Рамуш, обидва рази залишаючи захисників не при справах у межах штрафного.

Особливо розбирати тактику Португалії не було сенсу, і тим паче це стосувалось суперників, бо майстерність виконавців говорила сама за себе й у подальшому. Варто лишень відзначити той факт, що скільки б ударів не завдавали господарі в площину чужих воріт у подальшому, а кількість голів при цьому відставала лише на один.

Після перерви Жота таки записав на свій рахунок забитий м’яч, отримавши закидання з глибини власної половини від Фернандеша за спинами в захисників. А потім Орта з Фелішем долучились до побиття опонентів своїми прицільними пострілами. Досвідченому воротарю Ентоні Морісу за всім тим залишалось лишень спостерігати, перебуваючи не при справах, бо захист його збірної відверто розривали на шматки.

Коли ж справа дійшла до дев’ятого голу португальців, то вони взагалі побігли ледь не повним складом польових виконавців за двозначним показником кількості голів, але в поодиноких виходах до атаки в підсумку зробили набагато більше якісних дій, аніж за цієї спроби авантюрного футболу. Та й гості були не проти хоча б залишитись із "дев’яткою" проти себе на табло. Для них головними будуть інші суперники.