Чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі не зупиняються ані на мить і до сих пір до них є опосередковано причетною луганська Зоря. Звичайно, колектив Патріка ван Леувена поступається за набраними очками дніпровському Дніпру-1 і тим паче донецькому Шахтарю, проте як можна не брати до уваги колектив, який переміг у дев’яти з десяти матчів другого кола національної першості.

Ось і в рамках двадцять шостого туру, коли "мужики" навідувались у гості до харківського Металіста на ужгородський стадіон Авангард, було очевидно, хто в цій парі команд є безперечним фаворитом на здобуття чергових трьох очок. Однак позиція колектив Періци Огнєновича при цьому була доволі гнучкою, оскільки після 0:5 від того ж Дніпра-1 усім було зрозуміло, що новачки "елітного" дивізіону важко складатимуть конкуренцію провідним командам країни, проте перебування в зоні вильоту є чи не найбільшим стимулом для гри на результат.

У першій половині гри на полі перебувала тільки одна команда й це була Зоря, тоді як сукупність гравців у жовтих футболках єдиним колективом навіть вважати було зась. Розвалився захист команди Огнєновича вперше вже десь на 20 секунді, коли втрата м’яча від Ралюченка перед власним штрафним перетворилась на передачу Булеци з лівого флангу, яку у власні ворота перевів Мизюк. Не гірше за провідних форвардів, варто зазначити.

Після швидкого пропущеного м’яча харків’яни навіть здійснили спробу вийти в атаку у відповідь, проте випадковий удар із положення лежачи від Демченка з дальнього штрафного, після якого м’яч полетів у напрямку правої дев’ятки, а Сапутін дивом зреагував, лише примружив нам очі — другий гол господарі пропустили вже на 10 хвилині, коли Геррейро та Русин передачами від центру поля розмотали чужий захист через центральну зону.

На цьому проблеми Металіста в цій грі себе не вичерпали, бо гравці Огнєновича десь усередині першого тайму ледве тримались на ногах. За це й отримали ще два результативних постріли в свої ворота від Шахова та Імерекова, яким, як здавалось, навіть ніхто й не намагався заважати. Ось, наприклад, Демченко спробував одного разу на 32 хвилині завадити пустити п’ятий гол у ворота власної команди, але лише зміг рукою зіграти на лінії воріт проти удару Русину.

За таку дію й червону картку було отримати не гріх капітану харків’ян, а отже й залишити команду в меншості. Хоч не стомився зайвий раз, допоки партнери вайлувато продовжували намотувати зайві кілометри. До речі, Зоря ж отримала ще й право на пробиття пенальті в тому епізоді, однак Булеца поцілив над лівою дев’яткою. Ось такий набір моментів у луганців був ще до перерви, і це ми не беремо до уваги неодноразове влучання м’яча в каркас воріт. А чи були суперники на полі в цей час?

Жодної нагальної потреби в другому таймі цього матчу не було. Металіст намагався бодай трохи покращити власне становище, проте всі ці спроби були марними. Суперники тим часом користались здобутою перевагою, тож очікувати від них на активність не доводилось. Кілька моментів одразу після перерви з обох сторін — ось і все, на що спромоглись сторони протистояння в перші пів години другої половини матчу.

Але гру без п’ятого забитого Зоря завершувати все ж таки не стала. Допомогли їй у цьому знову суперники, коли на 84 хвилині Ніколишин збив Погорілого біля лівого кута воротарського, після чого Булеца пробив у центр воріт низом значно впевненіше, аніж це робив Булеца в першій половині матчу. Однак до того часу ключових гравців атаки луганців вже не було на полі, бо в цьому не було потреби.

У наступному турі на Металіст очікуватиме гостьове харківське дербі проти Металіста 1925, тоді як луганська Зоря прийматиме петровський Інгулець.

Металіст — Зоря 0:5
Голи: Мизюк, 1 (авт.), Герреро, 10, Шахов, 21, Імереков, 27, Бражко, 85 (пен.)