Тридцять третій тур іспанської Ла Ліги лише одним матчем у своєму розкладі зачепив початок нового тижня, проте ця гра мала доволі привабливу для вболівальників афішу. Каталонська Барселона приймала Валенсію на тлі програного мадридському Реалу тиждень тому El Clasico та втраченої другої сходинки турнірної таблиці на користь Жирони минулими вихідними.

"Кажанам" такі перегони в їхньому актуальному стані могли тільки снитись, проте у команди Рубена Барахи також була цілком зрозуміла мета — потрапити до єврокубків, для чого в конкуренції проти баскського Атлетіка, севільського Бетіса, Вільярреала та Хетафе не можна було втрачати очки, як це зробили три перших із перерахованих колективів у цьому турі.

Дощило цього вечора в Барселоні, тож може це мало свій вплив на події, за перебігом яких ми спостерігали в першому таймі. "Дитячий садок" Барахи вийшов грати від оборони, що було цілком прогнозовано, але вартувало Барселоні більш акцентовано провести атаку, як посеред тайму цей мур розвалився. Щоправда, бо цього "кажани" мали й самі відкривати рахунок, однак промах Петера під час побачення з тер Штегеном у центрі штрафного так і залишиться в історії.

Хоча ще тоді треба було зауважити, як легко переходить до контратак Валенсія, та хіба команда Хаві колись навчалась безпосередньо за ходом матчу? Так, Барса забила на 22 хвилині, коли Фермін дуже якісним ударом головою перевів під дальню стійку подачу з лівого флангу від Рафіньї до центру штрафного. Але вже за кілька хвилин сталась чергова помилка від господарів у захисті, яка виявилась результативною.

Привіз на рівному місці Марк-Андре тер Штеген, коли за межами штрафного на лівому фланзі оборони вирішив перекинути м’яч над Дуро, замість того, щоб просто вибити його в аут та не вигадувати дурниць. Форвард у підсумку пробивав у порожні ворота, а досвідчений воротар став об’єктом для зловтішань на рівному місці. І не зупинилась ж на цьому Барса в процесі вигадування собі пригод.

За кілька миттєвостей Петер знову втік за спини захисникам, після чого його на правому фланзі штрафного підкатом точно в ноги зупинив Араухо. Тер Штеген парирувати удар від Пепелу з пенальті по центру воріт не зумів. Там залишалось хвилин зо 10, якщо з компенсованим, до завершення першої половини гри й Валенсія мала просто протриматись.

Але Мамардашвілі вирішив, що він нічим не гірший за тер Штегена й помилився у власному штрафному під час передачі назад від Гасеровські з лівого флангу, після чого був змушений на пряму червону рубати Ямала, який цей м’яч перехопив. Це мало все змінити для "кажанів", бо й за повного складу в них спостерігались проблеми в захисті, а тут "блаугранас" отримували карт-бланш на руки.

Після перерви Валенсія займалась виключно тим, що сиділа біля власних воріт. Але спочатку це була спроба втримати переможний рахунок, яка зазнала невдачі через удар головою від Левандовські на завершення подачі кутового з лівого флангу від Гюндогана вже на 49 хвилині, а потім розпочалось утримання вже нічийного рахунку. Але що ти будеш робити проти Барселони, яка методично тисне на тебе з усіх сторін, окрім як і надалі пропускати?

Тут треба лише відзначити, що "кажани" ще довго протримались — аж до 82 хвилини, коли каталонці реалізували ще одну подачу кутового від Гюндогана з того самого боку поля. Але цього разу без помилки Доменека під час гри на перехопленні у воротарському вже нічого б не вийшло, бо Левандовські головою добивав відскок від нього в порожні ворота. М’яч мокрий був чи щось таке, байдуже. Бо Роберт потім і третій свій гол у цій грі поклав майстерним виконанням штрафного під ліву стійку в компенсований час. Спротив провалився.