Аналогічно до зміни пори року, упродовж єврокубкового тижня Ліга чемпіонів УЄФА поступово переходить до Ліги Європи та Ліги конференцій. І добре, якщо в цих двох турнірах бере участь бодай одна українська команда, щоб можна було присвятити вечір четверга перегляду її гри. А як ні? У звітній день мала б зіграти в Тель-Авів проти місцевого Маккабі свій гостьовий матч третього туру Ліги конференцій луганська Зоря, проте організатори змагань не мали можливості забезпечити безпеку учасникам зустрічі, тож її відклали на пізніший термін.

Але решту матчів ніхто не планував при цьому скасовувати, тож ми спробували відшукати "український слід" деінде та зупинили власний вибір на грі в польському місті Сосновець, де цього сезону свої домашні єврокубкові матчі проводить чинний чемпіон країни — Ракув із міста Ченстохова. У складі цього колективу провідну роль відіграє український півзахисник Владислав Кочергін, тож ми чекали на його появу з перших хвилин матчу проти лісабонського Спортинга в рамках квартету D.

Господаря поля було конче потрібно здобувати залікові бали, адже в перших двох турах вони цього так і не змогли зробити. І який при цьому подарунок зробили "леви" своїм суперникам на старті гри. Точніше, голеадор Віктор Дьокереш навіть і уявити собі не міг, що його фол на правому фланзі атаки зі спини проти Арсенича може призвести до важких наслідків. Здивувався навіть тоді, коли отримав жовту.

А ми, у свою чергу, здивувались, коли арбітр одразу після цього побіг дивитись повтор на системі VAR та повернувся вже не з жовтою, а червоною карткою для швецького футболіста. Арсенича тим часом довго намагались підвести на ноги, і хоча це вдалось у підсумку зробити, але гру він продовжити вже не зумів. І поки Ракув возився із замінами, суперники несподівано пішли атакувати в меншості, заробили кутовий на лівому фланзі, із подачі з якого Коатес головою спрямував м’яч у ближній кут.

Максимально нелогічний розвиток подій, але Спортінгу він був на руку, тому жодних суперечок Аморім із свого боку не бажав провокувати. Португальці в подальшому просто тримали компактність, ну й що з того, що в них не було форварда на вістрі? Хибну дев’ятку, у крайньому випадку, ніхто ще не скасовував. Та й не потрібен був той крайній випадок, бо "леви" в перші хвилини перебування в меншості грали набагато гостріше за суперників у подальшому до перерви.

Відверто не вражав своїм виступом і Кочергін, якого боротьбою незадовго до завершення першого тайму спровокували на отримання попередження, тоді як із небезпечних моментів у виконанні Ракува ми могли відзначити, хіба що, подачі з лівого флангу від Плавшича, які двічі не змогли завершити вдалим ударом із непоганої позиції в центрі штрафного Рундич та Єбоа. Але на цьому все — аутсайдеру було важко навіть за такого подарунка суперників.

Другу половину матчу Спортінг хотів провести з акцентом на утримання переваги за рахунком на табло, але вже перший момент за участі Карлоса дав зрозуміти, що Ракув не має намірів погоджуватись на такий сценарій. І як тільки в тому моменті на 48 хвилині Жан не заніс м’яч через лінію воріт суперників на завершення подачі з лівого флангу, хоча саме на це й робив вирішальну ставку? У "левів" було небагато опцій для виходів до нападу, тож вони обмежились ударом Гонсалвеша із середньої відстані за кілька хвилин після цього, і на цьому почали закриватись у захисті.

Тривалий час команда Аморіма уникала виникнення небезпеки для власних воріт, але Ракув постійно перебував у пошуках передачі всередину чужих володінь, і зрештою активний Плавшич на 79 хвилині зіграв до правого флангу штрафного на Кочергіна, який перевів м’яч на дальню стійку, де вже свіжий П’ясецький завершив цю позиційну атаку.

Міг, до речі, нападник і другий м’яч забити в цій грі, але завадив офсайд за кілька хвилин після того. Та й відверто почав грати з переляком колектив гостей, що виглядало дійсно трохи несподівано. Однак португальці все ж таки здобули один заліковий бал, що їх влаштовує більш-менш, а ось господарів — навряд чи.