Четвер, вечір Ліги чемпіонів УЄФА… Так, стоп, до цього теж треба звикати окремо, як і до нового формату проведення турніру загалом? Та ні, не треба — це просто організатори змагань вирішили не травмувати психіку вболівальників остаточно за переглядом збільшеної кількості матчів посеред тижня, тому перший тур нового розіграшу розтягнули на три дні, посунувши в розкладі зустрічі Ліги Європи та Ліги конференцій.

Отже, третій день поспіль графік трансляцій поділявся на дві фази, і в першій із них багато вболівальників могли після роботи й не встигнути на матч у Роттердамі, де на славетному Де Кейп місцевий Феєнорд приймав леверкузенський Баєр — чинного чемпіона Німеччини, який перервав гегемонію мюнхенської Баварії на внутрішній арені й, після року відсутності в головному клубному змаганні Старого Світу, повертався до великої гри.

Перший тайм цього матчу здивував як не своїм перебігом — тут було все прогнозовано, обидві команди грали у фірмовий атакувальний футбол і в центрі поля не затримувались, а от рахунок станом на перерву відверто здивував. 4:0 на користь гостей — і жодним чином така перевага не відображала те, що насправді відбувалось на футбольному полі.

Бо господарі атакували багато й доволі наполегливо, створюючи небезпеку всередині чужого штрафного, а у відповідь "фармацевти" ловили їх на швидких переходах і просто робили те, що не робив колектив Бріана Пріске — забивали голи. Уже на п’ятій хвилині Вірц скористався перехопленням від Андріха на правому фланзі атаки й здалеку пробив під праву стійку, оформивши свій перший гол у дебютному матчі в Лізі чемпіонів УЄФА.

Уже після половини першого тайму зіграла фірмова зв’язка на флангах Баєра, коли просто приголомшливий no-look пас від Боніфейса до правого краю штрафного Фрімпонг перевів на дальню стійку для Грімальдо, а потім нідерландець ще й асистував Вірцу під дубль під час однієї з контратак. І все це завершилось ще й автоголом Велленройтера, який на останніх секундах тайму ногою зрізав удар головою від Тапсоба з гострого кута в сітку власних воріт. Так, були моменти й у Феєнорда поміж цими голами, та кого це вже хвилювало?

У другому таймі німецький колектив погодився на втримання переможного рахунку й майстри статистики навіть нарахували шість ударів у виконанні команди Алонсо по чужих воротах, але половина з них була виконана від центральної лінії в якості авантюри, замість того, щоб витрачати зайві сили на чергові ривки за якимось примарним фантастичним розгромом.

Феєнорд натомість постійно атакував і навіть м’яч у ворота суперників одного разу спрямував Уеда, проте зробив це з офсайду, тож говорити особливо немає про що. Це той рідкісний випадок, коли команда програла з великим рахунком, але за грою, можливо, заслуговувала й на меншу, проте все одно поразку — леверкузенці були зразково вбивчими попереду до перерви.