Окрасою суботньої частини програми двадцять другого туру англійської Прем’єр-ліги мав стати матч надвечір на Емірейтс поміж лондонським Арсеналом та бірмінгемською Астон Віллою. І хоча ці дві команди наразі не мають жодних прямих конфліктів у боротьбі за місця в турнірній таблиці, контекст протистояння зводився до постаті Унаї Емері на чолі "левів", і його чергового повернення на колись домашню арену.

Причому в ситуації, коли підопічні Мікеля Артети мали виключно перемагати, оскільки те саме за декілька хвилин нашої гри зробив Ліверпуль на полі Брентфорда. Проте не такою простою видалась ця гра для "канонірів", хоча й гості нетипово для себе занадто легко віддали ініціативу суперникам та намагались захищатись.

Однак у першому таймі у Вілли була помітною дуже слабка ланка — Матсен ліворуч у захисті, повз якого постійно намагались проводити суперники, і зрештою з-під якого й забив на 35 хвилині Мартінеллі на завершення подачі Троссара з лівого флангу на дальню стійку. Хоча ще до того в Арсеналу були кілька моментів, аби відкрити рахунок і раніше позначити свою перевагу.

Але загалом темп зустрічі був доволі низьким й інтенсивність атак команди Артети явно залишала бажати кращого. Це ще позначиться у подальшому, проте вже в першому таймі було помітно, що й на рівному місці "каноніри" можуть вигадати пригоди для себе, як це сталось під час помилки Парті незадовго до м’яча Мартінеллі на власній половині, але Воткінс просто пробачив невдалою спробою перекидання з-за меж штрафного.

У другому таймі Арсенал намагався діяти більш прямолінійно й зрештою забив суто "англійський" гол знову, коли ще один навіс від Троссара полетів цього разу на ближню стійку, куди вчасно висунувся Гаверц, а Мартінес і цей удар суперника не зміг приборкати на лінії. Проте обидва цих моменти відбувались упритул, тож аргентинця ні в чому було дорікнути.

Феномен цього матчу — ті самі "англійські" голи на завершення флангових передач. А інший феномен — Астон Вілла, якій знадобилось дев’ять хвилин у заключні пів години основного часу для того, аби повністю нівелювати все те, що суперники робили в атаці до цього. Подача Діня — завершує в падінні на ближній Тілеманс, навіс Кеша — зльоту замикає на дальній Воткінс. Усе аж надто просто.

А ось відійти від такого шоку — це вже завдання явно не  з простих. Команда Артети повною мірою цього зробити так і не змогла. Так, Арсенал навіть устиг забити на заключних хвилинах та відсвяткувати м’яч Гаверца, у якого влучив Меріно ударом із відскоку перед чужим штрафним. Однак Кай переправив м’яч рукою в сітку, і тут VAR навіть у Англії не зміг помилитись. А отже й вирвати перемогу "канонірам" не вдалось. Суперникам — теж, але вони й нічиїй були раді.

У наступному турі лондонський Арсенал зіграє в гостях у Вулвергемптона, тоді як посеред тижня прийматиме хорватське Динамо Загреб у Лізі чемпіонів УЄФА, де бірмінгемська Астон Вілла на виїзді протистоятиме французькому Монако, а потім прийматиме лондонський Вест Гем.