Березневий міжнародний цикл у Європі буде дуже насиченим, бо всі ті національні збірні, які не залучені до боротьби в Лізі націй УЄФА, будуть залучені до старту кваліфікації чемпіонату світу-2026. А ті, які залучені до розіграшу цього геть нещодавно створеного турніру, ще й поділятимуться на дві категорії за рівнем своїх амбіцій — ті, хто борються за підвищення в класі, та ті, хто прагне виграти головний трофей цих змагань.
А в чвертьфінальному двобої поміж Італією та Німеччиною ще й додаткова вага була наявна. Переможець цієї пари потім буде приймати на своїх теренах так званий "фінал чотирьох" уже на початку літа. Тож від зустрічей на Сан-Сіро в Мілані та Зігналь-Ідуна-Парк у Дортмунді ще й географічна складова майбутніх змагань залежала дуже сильно.
Достеменно невідомо, але цілком можливо, що вболівальники "Скуадри Адзурри" потім спитають у Лучано Спаллетті, чому саме в домашній для його команди грі він вирішив зіграти з настільки потужним акцентом на оборону. Німці атакували від початку протистояння, і ставка італійців навіть де в чому зіграла, коли вже на дев’ятій хвилині вони забили з першого гольового моменту, а Політано через ноги Та доставив м’яч із правого флангу в центрі штрафного для Тоналі.
Однак потім господарі тим паче продовжували грати з акцентом на глибокий захисті, і гості зрештою створили кілька реальних гольових моментів для Горецки ще в першому таймі. Тоді можна було сказати, що Італія відбилась малою кров’ю, але в другому таймі такий фокус повторити у "Скуадри Адзурри" вже не вийшло.
"Бундестім" зробили подвійну заміну, і якщо появу на полі Шлоттербека замість Раума ще потрібно було перетравити, то з виходом Кляйндінста замість Буркардта все було очевидно — зараз буде вертикальний футбол і сподівання на швидкий м’яч. І вони виправдались уже на 49 хвилині, коли Кімміх учергове подав із флангу, а свіжий нападник головою перевів м’яч у дальній кут у центрі штрафного.
Не можна було сказати, що після цього Італія потрапила під якийсь каток атак суперників, але німці вправно тримали високим темп гри. Забивали, щоправда, не надто охоче свої гольові моменти, але у суперників також був супермомент у Распадорі, і так само Бауманну вдалось урятувати свої ворота.
Але розв’язка в цій зустрічі таки настала на 76 хвилині, коли подача кутового з лівого флангу від Кімміха ризикувала й прямо у ворота залетіти, але на ближній м’ячу в цьому трохи допоміг Горецка, який, як здавалось, виграв увесь другий поверх у не такої ж і низенької оборони суперників.
У Дортмунді 23 березня Німеччина та Італія таки вирішать, звідки влітку будемо дивитись матчі "фіналу чотирьох" Ліги націй УЄФА.
Італія — Німеччина 1:2
Голи: Тоналі, 9 — Кляйндінст, 49, Горецка, 76
Італія: Доннарумма — Ді Лоренцо, Бастоні, Калафіорі — Політано (Белланова, 64), Барелла (Фраттезі, 83), Ровелла (Річчі, 64), Тоналі, Удоджі — Кін (Лукка, 83), Распадорі (Мальдіні, 71).
Німеччина: Бауманн — Кімміх, Та, Рюдігер, Раум (Шлоттербек, 46) — Гросс (Андріх, 90), Горецка — Сане (Адеємі, 82), Мусіала, Амірі (Левелінг, 66) — Буркардт (Кляйндінст, 46).
Попередження: Ровелла, Мальдіні — Амірі