Кілька днів тому не тільки з іспанського міста Мурсія для українських уболівальників надійшла приємна звістка. Теж у доволі затишному хорватському місті Спліт місцева національна збірна обіграла Францію з рахунком 2:0 уже на стадії чвертьфіналу Ліги націй УЄФА. Для України ця новина була також важливою, адже так уже склали регламент кваліфікації до чемпіонату світу-2026, що саме переможець цієї пари має в майбутньому стати нашим суперником за квартетом.

А кому віддавати перевагу, команді Златко Далича чи колективу Дідьє Дешама, тут уже вболівальники могли обирати самостійно. А якщо винести за дужки цей непересічний контекст, то всіх цікавило, що це взагалі відбулось у Спліті? Невже "Les Bleus" можуть дозволити собі вилетіти з плей-оф Ліги націй, навіть не діставшись до червневого циклу її розіграшу?

Аби переконати всіх, що така думка хибна, у Франції був у розпорядженні основний час матчу відповіді на Парк-де-Пренс. І з одного боку приємно, що хорватські ЗМІ згадали проти Україну перед грою, але в якому контексті… Так, ту саму перемогу 2:0 у Києві вони пригадали, і дуже хвилювались, як би їхня збірна не натрапила на 0:3 в матчі-відповіді.

Але з таким варіантом сидіння в обороні, який обрав Златко Далич, тільки така доля й залишалась гостьовому колективу. Франція домінувала впродовж усього протистояння, а суперники тільки те й робили, що відбивались. Проте "Les Bleus" забарились із першим голом, завершивши "нулями" на табло першу половину зустрічі, і через це цей матч тривав так довго.

Хорвати спокійно збирали собі попередження на рівному місці, продовжували тримати при цьому оборону, темп гри був помірно невисоким, що для них, насправді, було дуже вигідно. Однак Франція перебувала на м’ячі, і це в принципі завжди є небезпечним.

Голи прийшли в підсумку вже в другому таймі для команди Дешама, і прикро для вболівальників із досвідом, що привіз їх фактично один гравець — наддосвідчений Лука Модрич. Спочатку сфолив проти Мбаппе на 51 хвилині поблизу власного штрафного, після чого Олісе із стандарту пробив у правий кут, а Лівакович і не збирався стрибати за тим м’ячем, а потім, на 80 хвилині, Модрича обікрали на лівому фланзі оборони, і той таки Олісе покотив на Дембеле в центр чужих володінь.

Проте третій гол Франція так і не забила, хоча й моменти були для цього в неї наявні, тож ми перейшли до овертаймів. Їх також Хорватія хотіла провести в глибокій обороні, тож хоч щось створювала виключно Франція, і виключно зусиллями Мбаппе, який усі свої гольові нагоди в цій грі зрештою розгубив. Довелось переходити до серії пенальті.

А там уже можна було залишати шанси як Ліваковичу, так і Меньяну. Останній навіть відкрив лотерею із сейву проти удару Батуріни, після чого ще й Іванович на третьому ударі запустив м’яч над воротами, тоді як Ліваковичу так і не пощастило дотягнутись до ударів Мбаппе та Чуамені. Однак і Кунде також схибив під час своєї спроби, а потім і Тео спрямував м’яч на вирішальному ударі вслід за партнером. Зрештою, нерви не витримали в Станішича, який не переграв воротаря.