Сезон клубного футболу добіг до завершення. Перші дні літа тривають. Але жодних відпусток і цього року — тільки-но завершилась одна кампанія, як фактично розпочинається інша, але вже в доволі змішаному стилі. "Зайвий" міжнародний цикл — це завжди проблема для футболістів при цьому, як і для тренерів національних збірних, бо важко пояснити підопічним, чому їм треба за короткий термін провести ще кілька великих матчів на тлі суцільної втоми.

А коли ми говоримо про такі великі футбольні країни, як Німеччина й Португалія, та й поготів. Але їм усе одно треба було відшукати найсильніших виконавців із доступних для того, аби поборотись за головний трофей Ліги націй УЄФА. Турніру, плей-оф якого для "європейських селесао" вже став чи не рідною домівкою, тоді як "Бундестім" узагалі лише вперше до нього потрапили. І одразу вибороли право приймати ці три вирішальні гри на теренах власної країни.

Бігати не надто хочеться, а треба. Навіть після того хаосу, який спричинила небесна канцелярія в Мюнхені незадовго до стартового свистка. Довелось навіть пересунути початок матчу на десять хвилин через опади у вигляді граду, але все доступні для Юліана Нагельсманна та Роберто Мартінеса зірки таки з’явились на газоні Альянц Арени. Той, напевно, ще після тріумфу французького Парі Сен-Жермен у фіналі Ліги чемпіонів не прийшов до тями.

Дехто з футболістів, які вийшли на поле в цій грі в стартовому складі, як, наприклад, Жуан Невеш у складі гостей, ще й брали участь безпосередньо в тій грі. Тож не треба було зайвий раз нагадувати, скільки матчів залишилось за плечима цих гравців — усе було помітно на полі. Хоча й рух на початку був доволі жвавим — поки вистачало сил.

Німці навіть де в чому перегравали своїх суперників та точно створили більше гольових нагод. Лише одне загострення від Роналду чи невдалий дальній удар Нету з лівого флангу в контратаці в підсумку важко було протиставити розкішним шансам Вольтемаде чи Горецки, які розстрілювали Кошту чи не впритул, проте воротар Португалії свою команду рятував яскравими стрибками.

А після перерви ми вже дочекались на забиті м’ячі. Із певною часткою скандалу, хіба що, бо рішення словенського арбітра Славка Вінчича на 48 хвилині, коли навіть із VAR він не зауважив рух Вольтемаде в офсайді проти Діаша, який намагався прочитати закидання Кімміха до центру штрафного на голову Вірца, було, м’яко кажучи, дуже дивним. А точніше взагалі ніхто не зрозумів трактування пасивного офсайду саме в цьому епізоді.

Але епізод заграли, як і більшість дивних більш дрібних рішень цієї бригади арбітрів, для якої, судячи з усього, відпустка таки розпочалась за звичайним календарем. Португальці дуже нервували від цього, особливо — коли на їхню користь не призначали кілька кутових. Німці теє згодом запалали, але вже в іншому контексті.

Бо після 60 хвилини, що можна списати на масовану ротацію від обох тренерів, "Бундестім" просто розвалились. У першу чергу — у плані гри в захисті, куди випустили Госенса, і той у підсумку програв усе, що тільки можна було, так само свіжому Консейсану. А який красень гол обвідним ударом здалеку з правого флангу на 63 хвилині поклав Франсішку! Ух!

І згодом, уже за п’ять хвилин, Португалія взагалі перевернула цю гру, коли Мендеш постукався з Бруну на шляху до лівого флангу штрафного, а потім покотив під порожні для Роналду. У офсайд, як здавалось тоді навіть на повторі, але виявилось, що камери дали оптичний обман, а от графіка VAR виявилась куди більш точною — на ній гол точно був "чистим".