Уже безпосередньо на самій межі початку останньої міжнародної перерви перед чемпіонатом світу-2026 клубний футбол попросив нас затриматись буквально на одну мить. І аргумент для цього був цілком пристойним — у рамках двадцять дев’ятого туру іспанської Ла Ліги на Сантьяго Бернабеу відбувалось оповите легендами El Derbi madrileño, у якому протистояли один одному столичні Реал та Атлетіко. Аж занадто глибокі принципові стосунки в цих двох сусідів за містом, щоб перед кожною грою прокручувати в пам’яті всі деталі.

Але цього сезону в другому колі, на тлі шаленої перемоги колективу Дієго Сімеоне восени (5:2) та подальшого успіху "бланкос" у Суперкубку Іспанії (2:1), клуби вирішували все ж таки різні турнірні завдання. У підопічних Альваро Арбелоа нагальним питанням є чемпіонські перегони, у рамках яких свій матч цього туру каталонська Барселона виграла за кілька годин до цього в іншого мадридського клубу, Райо Вальєкано (1:0), тож господарі не мали права на помилку, аби не опинитись за підсумком вихідних у скрутному становищі.

При цьому що Реал, що Атлетіко, тільки-но повернулись із Британських островів, де проводили свої матчі Ліги чемпіонів УЄФА, у яких у підсумку здобули стратегічні успіхи й вийшли до чвертьфіналу. Тож годі було й шукати свіжості в ногах футболістів, більшості з яких незабаром ще й за національні команди своїх країн виступати доведеться. Проте дербі не залишало права зіграти в пів ноги.

Як наслідок, ми стали свідками дуже захоплюючого протистояння, у якому Сімеоне все ж таки не ризикнув грати у відкритий футбол на чужому полі. Тому Реал у першому таймі за гостротою створених моментів своїх суперників усе ж таки явно перегравав, хоча ті й раптово могли відповісти в швидкій атаці, наприклад, із ударом Льоренте на дев’ятій хвилині, коли Луніну вистачило реакції не пустити собі за спину рикошет м’яча під час складного удару з правого флангу штрафного.

"Бланкос" при цьому підтискали суперників з усіх боків, і дуже близько були до голів під час удару в дальню стійку від Вальверде в моменті з випадом аля-перший матч проти Манчестер Сіті, або ж під час ударів із середньої відстані від Карвахаля та Гюлера, чи спробах Вінісіуса та Чуамені влучати по кутах чужих воріт із меж штрафного. Але в жодному з цих випадків успіху команда Арбелоа не досягла, після чого…

Так, Реал пропустив у контратаці. Альварес розігнав Лукмана на лівий фланг на 33 хвилині, той зіграв далі на Руджері, той прострілив на ближню для Сімеоне, а той п’ятою скинув на нігерійця, у якого на межі воротарського вистачало часу ще й на два дотики із завершальним ударом. Блискавична комбінація, як Чоло й учив своїх підопічних.

Атлетіко в підсумку завершив перший тайм із перемогою на проміжному етапі. Проте другу половину гри команда Сімеоне почала неначе в своєму найгіршому сні. Спочатку Ганцко на 51 хвилині на лівому фланзі власного штрафного завалив Браїма Діаса на газон, після чого Вінісіус ударом із пенальті в лівий кут зрівняв рахунок. А вже за кілька миттєвостей передачу Руджері на тому ж самому боці поля назад на Хіменеса прочитав Вальверде, за рахунок чого опинився фактично на побаченні з Муссо та не залишив супернику шансів.

На рівному місці ситуація перевернулась на користь Реала, тож Сімеоне мав реагувати одразу потрійною заміною. І тут також зіграло тренерське чуття, бо саме Моліна на 67 хвилині завдав шаленого удару здалеку з правого флангу в протилежну дев’ятку чужих воріт, до якого Лунін не мав ані шансу дотягнутись. Знову рівний рахунок, але й він протримався недовго.

Бо вже за п’ять хвилин Трент геніальним рухом на правому фланзі атаки зумів знайти на протилежному боці поля вільного Вінісіуса, який одразу почав зміщуватись під удар, після чого поклав м’яч під дальню стійку фірмовим ударом. До завершення гри залишалось не так уже й багато — хвилин 25, якщо б головний арбітр ще й докинув пристойно. Але Реал вирішив сам створити собі проблеми.

Точніше Сімеоне появою на полі Баени для цього створив усі передумови, бо Вальверде, як тільки побачив саме цього суперника, а його команда знову вийшла вперед, вирішив продемонструвати, хто тут господарі на Бернабеу. Ну й за колишні безсоромні образи теж спитати з іспанця. Але трохи передав куті меду, тож вийшла пряма червона картка за навіть відсутність наміру якось приховати удар по ногах на чужій половині.

І це вже цікаво, бо за кілька миттєвостей по воротах Реала міг прилетіти ще один розкішний удар у праву дев’ятку від Альвареса, але Луніна цього разу підстрахувала стійка. Атлетіко почав тиснути несамовито, але "бланкос" вистояли, нехай Андрію ще й доводилось кілька разів долучатись активно до порятунку власних воріт.

У наступному турі Реал зіграє в гостях у балеарської Мальорки, тоді як Атлетіко прийматиме каталонську Барселону.

Реал Мадрид — Атлетіко 3:2
Голи: Вінісіус, 52 (пен.), 72, Вальверде, 55  — Лукман, 33, Моліна, 67

Реал Мадрид: Лунін — Карвахаль (Александер-Арнольд, 63), Рюдігер, Гюйсен, Ф. Гарсія — Вальверде, Чуамені, Пітарч (Мбаппе, 63), Гюлер (Камавінга, 74) — Б. Діас (Беллінгем, 74), Вінісіус (Каррерас, 87).

Атлетіко: Муссо — М. Льоренте, Ле Норман (Хіменес, 46), Ганцко, Руджері — Сімеоне (Баена, 71), Коке, Джонні (Гонсалес, 57), Лукман (Моліна, 57) — Грізманн (Серлот, 57), Альварес.