Учасники чемпіонських перегонів у іспанській Ла Лізі воліли б, аби цей тривалий процес ніколи б не завершувався, проте чіткі рамки футбольного року та банальна математика були проти цього. Каталонська Барселона на своєму шляху до повернення заповітного титулу назбирала чимало очок, тож перевершити за цим показником мадридський Реал аж на 14 пунктів, станом на момент почату тридцять четвертого туру, їй не склало труднощів.

Однак посеред травня все ж таки варто було б поглянути на календар та побачити, що до завершення футбольного року залишається всього чотири тури, окрім звітного. Логічний висновок із цього — ще одна перемога "блаугранас" мала б поставити крапку в цій чемпіонській сазі. І тим паче воліла б зняти всі питання щодо "золотих" медалей команда Хаві на полі свого принципового опонента — каталонського Еспаньйола.

Ширились чутки, що "папуги" навіть чемпіонський коридор можуть влаштувати для затятого суперника в разі чого, проте з урахуванням статусу повірити в це було складно. Хоча сама гра вийшла такою, що одному з аутсайдерів Ла Ліги мало б бути байдуже відносно того, що відбувається на полі після фінального свистка, оскільки команда Луїса Гарсії награла на що завгодно, однак не на схвальну оцінку.

Еспаньйол пропустив уперше вже на 11 хвилині, коли Бальде на той момент уже вчергове розкрив правий фланг оборони суперників, після чого прострілив до центру воротарського, звідки Левандовські розстріляв ворота. Аби не затягувати зі з’ясуванням сильнішого, Барса вже за дев’ять хвилин провела черговий результативний випад, а Педрі з лицьової на правому фланзі штрафного виконав подачу на Бальде на дальню стійку, яку той замкнув із першим голом на рівні Ла Ліги в професійній кар’єрі.

Шукати гольові моменти в чужих володіннях команді Хаві наче й не доводилось, бо не забарився й третій результативний постріл, який на 40 хвилині оформив Левандовські з передачі Рафіньї з правого флангу штрафного за підсумком блискавичної контратаки. Загалом, 0:3 після першого тайму та лише один більш-менш загрозливий момент у господарів поля — удар Брайтвейта в тер Штегена з центру штрафного — указували нам на те, що чемпіонську корону можна виносити заздалегідь.

Барселона при цьому почувала себе настільки вільною, що й четвертий м’яч відвантажила суперникам на початку другого тайму, коли тонка передача з глибини від де Йонг була переведена головою Кунде в правий кут чужих воріт. Усе вказувало на те, що це була легка прогулянка для команди Хаві, але "папуг" цей факт помітно дратував, тож вони не забарились із відповідями. Спочатку прилетіло від Пуадо за підсумком передачі Калеро під вихід на побачення з тер Штегеном із власної половини для партнера.

А потім той-таки Калеро завершив ударом головою в дальню стійку подачу з лівого флангу, відскок від якої добив Хоселу. Ось тільки тоді тривала остання хвилина компенсованого часу, тож використати байдикуватий настрій Барси в обороні суперники повною мірою так і не змогли. А потім було необачне святкування "блаугранас" у центральному колі на полі принципового суперника, проте саме тоді фанати згадали про статус дербі, тож гравцям гостей довелось накивати п’ятами вбік роздягалень від оскаженілого натовпу.