Пригоди мадридського Реала в цьому сезоні важко оцінювати лише ж гарного чи поганого боків. Команда Карло Анчелотті поступилась чемпіонською короною каталонській Барселоні, а в Лізі чемпіонів УЄФА її наступника в плані можливості володіти головним трофеєм ще мають визначити міланський Інтер та англійській Манчестер Сіті. На цьому тлі вдалось повернути в свої володіння Кубок Іспанії, проте й здобуття цього трофею в підсумку існує ризик зіпсувати.

Підставою для цього були останні результати виступів "бланкос". Минулий тур вони розпочинали взагалі в якості третьої команди країни, поступаючись місцем Атлетіко через поразку від Валенсії. Проте команда Дієго Сімеоне раптово вирішила, що саме зараз настав слушний час зіграти внічию проти Еспаньйола (3:3), тож мадридські колективи знову помінялись позиціями в таблиці. Таким чином до гостьової гри проти андалузької Севільї в рамках передостаннього туру команда Анчелотті підходила з перевагою в один бал над затятими супротивниками.

На Рамон Санчес Пісхуан важко грати кожній гостьовій команді, проте цього разу місто більше готувалось до прийдешнього фіналу Ліги Європи УЄФА за участі "нервіонців", тож емоцій трохи не вистачало. Довелось футболістам Севільї самостійно заповнювати цю прогалину за допомоги дуже швидкого голу. Захист Реала звичним чином вчасно не прокинувся, тому Кроос уже на третій хвилині був змушений кидатись із під простріл із лівого флангу від Акуньї, так і під спроби Хіля та Міра потім добити м’яч у ближній кут. Десь не встиг, десь підстрахували партнери, але м’яч усе одно залетів у дев’ятку від ноги Рафи Міра.

Отримавши перевагу за рахунком, команда Менділібара не вбачала за потрібне витрачати зайві зусилля на побудову високого пресингу на чужій половині. Реал таким чином отримував простір у підготовчій фазі атак, а там, де команді Анчелотті вдається звільнити місце для Крооса чи Модрича, суперники завжди мають купу проблем. Цього разу теж так сталось — Родріго на 14 хвилині підкреслив загрозу від себе невдалою спробою завершити простріл Карвахаля з правого флангу, поціливши в дотик повз дальню стійку.

А вже на завершення першої пів години ігрового часу бразилець забрав у партнерів право на виконання штрафного перед чужими володіннями та майстерним ударом пробив під праву стійку у воротарський кут. Буну такий варіант розвитку подій не передбачив, тож команду врятувати не мав можливості.

Зрозуміло, що після цього Севілья пробувала ще раз віднайти свій гол, проте активізація Ламели в чужих володіннях призвела тільки до влучання м’яча в праву стійку під час удару Еріка з передачі Монтіеля головою на 36 хвилині, а також загубленого цим аргентинським нападником прострілу Акуньї з лівого флангу до зони перед воротарським на завершення першого тайму. Повністю рівну гру довелось спостерігати до перерви, тож команди обіцяли нам ще стільки ж якісного футболу.

Друга половина матчу розпочиналась із неприємних новин для Карло Анчелотті — довелось замінити через пошкодження Вальверде, тож далі Реал грав без одного з моторів у ланці атаки. Проте Севілья помітно збавила оберти, а отже й особливої потреби багато рухатись полем у гостей не було. Хіба що виходити до контратак, як це сталось на 69 хвилині, коли Кроос у центрі поля запустив Родріго відмінною передачею на хід до центру чужого штрафного, де бразилець познущався дриблінгом із Монтіеля, після чого тонко пробив у правий нижній кут.

Андалузці на той момент помітно охололи, тож їм довелось шукати штучні джерела підживлення власних емоцій. Але нічого кращого не вигадала команда Менділібара, аніж просто почати бійку на футбольному полі явно за межами правил. Приводом для цього став відвертий стрибок із двох ніг у підкат проти Себальйоса на чужій половині від Акуньї, який оголив нерв протистояння, проте залишив господарів без одного гравця на полі.

Можливо, навіть пощастило Севільї, що тільки без одного, бо потім Торрес прагнув здійснити подібну дію, проте вчасно прибрав ногу. А ось відігратись у "нервіонців" бажання так і не виникло.