Доволі насиченим на події видався п’ятий тур української Прем’єр-ліги, у якому явно не один, і навіть не два матчі могли претендувати на статус центрального в цьому футбольному вікенді для нашої країни. Наприклад, двобій криворізького Кривбасу та житомирського Полісся можна було теж додавати до цього визначення, незважаючи на актуальні кондиції обох команд.

Наприкінці минулого сезону "червоно-білі" та "вовки" відчайдушно боролись за місця в єврокубках, і в підсумку житомиряни ті перегони виграли. І виграли для того, щоб потім зазнати невдачі в кваліфікації Ліги конференцій УЄФА через дуже складний жереб за крок від основного раунду змагань. І при цьому в обох команд змінились головні тренери, тож зустріч Патріка ван Леувена та Руслана Ротаня в їхніх актуальних ролях була дебютною.

У сонячному Кривому Розі початок футболу знову затримали через повітряні тривоги, і навіть коли матч зрештою розпочався із запізненням на пів години, усе одно вже на другій його хвилині довелось відправляти всіх присутніх на стадіоні Гірник до укриття. Проте гра таки розпочалась, і на полі ми побачили ні що інше, як дві рівні команди, які ні в чому одна одній не поступались.

Вони просто грали по-різному — от і вся відмінність. Кривбас робив акцент на швидкі контратаки, Полісся — на простріли з флангів. Але обом цим підходам не вистачало банальної крапки на завершення. Чоботенко та Андрієвський відзначились змарнованими нагодами в складі гостей, а у господарів найкращий момент не зміг реалізувати Мендоза на 16 хвилині в контратаці через лівий фланг, коли вже в штрафному пробив просто у Волинця.

І другий тайм Кривбас також вирішив розпочати з власного активного просування до чужого штрафного та надзвичайно близько підійшов до забитого м’яча в моментах Твердохліба та Задераки, яким двічі не поталанило влучити ударами головою в площину воріт із близької дистанції до них. Узяти Полісся його ж зброєю у вигляді флангових передач таким чином не вдалось.

А потім, коли Ротань почав робити заміни, його команда поступово повернулась до тями. Геть не одразу, але під завісу гри "вовки" вже точно більш спокійно тримали м’яч у себе в ногах та зрештою на 80 хвилині дотиснули опонентів. Йосефі вчинив абсолютно так само, як Жан Педрозу проти Коноплі в нещодавньому матчі Карпат та Шахтаря, але вже проти Твердохліба, і Микола Балакін у ролі арбітра знову не дав фол за поштовх у спину. Послідовний. А тим часом легіонер виклав подачу на голову Гайдучику під порожні ворота й той не схибив. А команда Ротаня нарешті перемогла.