Суботня програма восьмого туру української Прем’єр-ліги продовжувалась матчем у столиці, де місцева Оболонь на рідній Оболонь-Арені приймала рівненський Верес. І якщо брати останні результати обох команд, то це була дуель колективів, яким просто конче необхідно було перемагати для того, щоб хоч якось потішити власних фанатів.

"Пивовари" під орудою Олександра Антоненка загалом непогано розпочинали сезон, і лише після кубкової поразки від харківського Металіста 1925 ще в День Незалежності України щось для них пішло не так. Відтоді столичний колектив не здобував жодної перемоги й поступово рухався дедалі нижче в турнірній таблиці. Або, можна сказати, що рухався на зустріч колективу Олега Шандрука, який навпаки погано розпочав сезон, після чого в нього був певний момент осяяння, але нетривалий — у минулому турі "червоно-чорні" поступились у принциповій регіональній дуелі житомирському Поліссю (1:4).

Несподівано агресивний початок отримав наш поєдинок, і обидві команди зробили свої перші спроби забити швидкі голи ще до завершення першої чверті ігрової години. Спочатку Оболонь вистрілила з подачею кутового з лівого флангу на ближній стійці, де Дубку не вдалось переграти воротаря в ближньому бою ударом головою, а трохи згодом Сташківу прийшлось активно протидіяти одразу двом спробам Ндукве переграти його в межах воротарського.

Проте Верес, на відміну від суперників, свого таки досяг зрештою. На 14 хвилині аут із лівого флангу долетів аж до ближньої стійки, де воротар господарів пустив м’яч під собою на дальню, і якби Дубко кінчиками волосся його на лінії не зачепив у спробі врятувати ворота в динамічному епізоді, то ні про який гол гостей ми б не говорили. Але дотик відбувся, і тому це був автогол на користь "червоно-чорних".

Однак Оболоні не було потреби з нуля вкочуватись у цю гру після пропущеного, тож команда Антоненка просто пішла й дотиснула суперників. Посеред першого тайму подачу з правого флангу від Ільїна Ціпот вибивав головою подалі за межі власного штрафного, але вийшло так, що просто перевів м’яч на ногу Курку, а той зльоту з далеку поклав красивий удар із відскоком від газону під ліву стійку.

Примітно, що в подальшому команди скинули оберти аж до самого завершення першої половини гри, а найбільш пам’ятними епізодами, на жаль, стали дві травми в складі обох колективів. Спочатку Ндукве таки не зміг продовжувати гру в наслідок пошкодження спини в зіткненні з воротарем у чужому штрафному, а трохи згодом лазарет "пивоварів" поповнив Слободян, який виконував шведою передачу, але чи-то оступився, чи-то на той момент уже мав якісь проблеми з ногою. Загалом, кадрових утрат зазнали обидва опоненти.

Друга половина гри вже була більше про боротьбу й далеко не завжди гравці залишались у межах дозволеного арбітром. Було б, напевно, краще, аби вони все ж таки зосередились на атакувальній складовій, бо у Вереса на рахунку лише один гострий момент Айдіна посеред тайму був, коли той із кількох метрів до воріт не влучив по ним на завершення прострілу Шарая з лівого флангу на дальню, а от у Оболоні акцент був зроблений лише на дальні удари.

Проте які! Особливо у виконанні Прокопенка на 85 хвилині, коли той дальнім ударом в зоні перед штрафним поцілив у ліву стійку поблизу дев’ятки, або ж постріл Приймака, який витягав під поперечиною Горох. Проте весь цей тиск "пивоварів" наприкінці зустрічі так ні до чого й не призвів, і хоча вони назбирали значну перевагу за статистикою над суперниками, але реального зиску з того не мали.

У наступному турі київська Оболонь гостюватиме в СК Полтава, тоді як рівненський Верес прийматиме Олександрію.

Оболонь — Верес 1:1
Голи: Курко, 28 — Дубко, 14 (авт.)

Оболонь: Сташків — Ільїн, Семенов, Приймак, Дубко, Є. Шевченко — Слободян, Курко (Прокопенко, 73), Чех — Нестеренко (Суханов, 52), Устименко (Бичек, 72).