19 хвилин 30 секунд — таким був хронометраж у неділю, 7 грудня минулого року, коли в Житомирі харківський Металіст 1925 та рівненський Верес у Житомирі намагались вести нерівний бій проти витривалості генератора, на якому трималось освітлення на стадіоні Центральний. І хоча спроб нормально пограти у футбол того дня команди здійснили чимало, проте битва за світло була ситуативно програна.
А потім почалась тривала історія, яка в підсумку з подачі обох клубів, які не могли знайти спільної мови з приводу того, чи варто взагалі догравати той матч п’ятнадцятого туру української Прем’єр-ліги, ледь не перетворилась на "кабінетну". Принаймні "червоно-чорні" точно наполягали на тому, щоб їм присудили три додаткових очки до турнірної таблиці, і не хотіли поступатись цією позицією. Але зрештою все повернулось туди, де й мало бути — на футбольне поле.
Але вже не в Житомирі, а в Рівному, бо це було однієї з компромісних умов із боку Вереса, на яку погодились зрештою "жовто-сині", залишивши за собою при цьому статус номінальних господарів цієї гри. І таки ми зуміли поновити цю гру, нехай і з затримкою на понад п’ять місяців. Чого тільки не буває в нашому футболі.
Проте насправді за ходом цього протистояння виникала лише одна думка в голові — і заради чого ось це все шоу було влаштовувати? Заради того, щоб побачити швидкий гол у виконанні харківського колективу, коли Харатін пропустив повз себе передачу з правого флангу від Салюка до центру штрафного та залишив Петера розстрілювати бідолашного воротаря Гороха на 27 хвилині?
І хоча команда Олега Шандрука наприкінці першого тайму таки створила дуже непоганий момент зусиллями Шарая та Ндукве біля лівого кута чужого воротарського, коли Варакута рятував власні ворота від добивання з близької дистанції, момент у Аревало до цього, коли партнера під гострим кутом на правому краю чужих володінь під удар виводив Ітодо, був набагато кращий, але також м’яч полетів у голкіпера.
Здавалось, що Шандрук у перерві має перелаштувати своїх підопічних на більш змістовну гру в атаці, але вийшло в підсумку так, що в другому таймі ми взагалі моментів у виконанні Вереса не бачили, тоді як Металіст 1925 було важко зупинити. Особливо Петера, який цього вечора вистрілив узагалі хет-триком, спочатку в порожні ворота перевівши простріл Антюха з правого флангу штрафного, а потім завершивши сольний ривок лівим краєм контратаки із дриблінгом перед ударом із меж штрафного в дальній кут.
Бартулович від виступу свого нападника був вочевидь на сьомому небі від щастя, але все одно вирішив його замінити під овації, щоб той завчасно свій бомбардирський запал не розтринькав. Але замість Петера на полі з’явився Мба, який також не був проти завершити простріл від Когута з лівого флангу на 87 хвилині, на чому це протистояння без натяків на особливу боротьбу добігло до логічного завершення. То що, справді лише через кабінет міг протягнути перемогу для себе Верес?
Вихідними харківський Металіст 1925 зіграє домашній матч проти Кудрівки, а рівненський Верес гостюватиме в Олександрії.
Металіст 1925 — Верес 4:0
Голи: Ітодо, 27, 56, 60, Мба, 87
Металіст 1925: Варакута — Салюк, Є. Павлюк, Шабанов, Крупський (Дубко, 46) — Калітвінцев (Баптістелла, 74), Калюжний, Аревало — Антюх (Когут, 74), Петер (Мба, 64), Забергджа (Моура, 64).
Верес: Горох — Стамуліс, Ціпот, Гончаренко, Сміян (Корнійчук, 65) — Бойко (Фабрісіо, 65), Харатін (Нійо, 78), Кльоц — Шарай (Баїя, 65), Ндукве, Гонсалвеш.
Попередження: Варакута — Нійо