Наприкінці короткої програми шістнадцятого туру української Прем’єр-ліги нас запросили до столиці задля перегляду протистояння на місцевій Оболонь-Арені поміж Оболонню та харківським Металістом 1925, які в цьому сезоні, вочевидь, переслідують відмінні один від одного турнірі завдання, але задля їхнього вирішення здобуття трьох залікових балів усе одно залишається обов’язковим. Тим паче, що в команди Младена Бартуловича, як ми знаємо, одну таку можливість у грі проти Вереса відклали на невизначений термін.

У Києві цього вечора були помітні опади, і це позначилось на стані газону Оболонь-Арени не найкращим чином. Важко сказати, чи були краще до цього готовими саме господарі, проте від них ми принаймні побачили блискавичний гольовий момент уже на стартових секундах, коли Устименку дещиці не вистачило для того, аби на ближній стійці в підкаті завершити простріл Ільїна з правого флангу ударом під поперечину.

Форвард виправився в цьому плані вже на 34 хвилині, коли не менш швидка атака за тим самим маршрутом включала в себе ще й участь Нестеренка, який пропустив під собою передачу на форварда, і з другої спроби той таки відкрив рахунок. Цікаво, що харків’яни поміж цими епізодами домінували у володінні м’ячем, але бодай гольового моменту належної гостроти так і не знайшли.

Та й загалом перший тайм у виконанні команди Младена Бартуловича викликав чимало запитань у плані якості дій Металіста 1925 у атаці. Інша справа — друга половина зустрічі. Там уже харків’ян було важко зупинити, і особливо запам’ятався перший їхній гол, коли на 56 хвилині Антюх скинув п’ятою на ближній стійці подачу штрафного з лівого флангу від Крупського в центр на Чурка, а той зльоту ввігнав м’яч у сітку. Не Зінедін Зідан свого часу, але гол був дійсно видовищним.

І вже за три хвилини Оболоні треба було миритись із тим фактом, що контроль над грою вона втратила остаточно. Бо суперники організували другий м’яч у її ворота, і цього разу Чурку вже не дали завершити простріл Рашиці з лівого флангу штрафного, проте на дальній стійці ніхто не завадив Антюху перевести відскок ближче до воріт на Петера Ітодо, а той уже не мав права схибити.

Звичайно, команда Олександра Антоненка перед власними вболівальниками захотіла бодай завершення гри провести біля чужих воріт, але, окрім небезпечного удару Семенова головою над воротами на завершення подачі кутового з правого флангу на дальню стійку на останніх хвилинах основного часу, так нічого й не вигадала. А в останній атаці в цій грі гості ще й третій свій гол забили, коли той-таки Семенов уже у власному воротарському не розібрався із скиданням головою від Когута та влучив вибиванням м’яча у Мба перед воротами.

У наступному турі київська Оболонь зіграє в гостях у Олександрії, тоді як харківський Металіст 1925 прийматиме криворізький Кривбас.

Оболонь — Металіст 1925 1:3
Голи: Устименко, 34 — Чурко, 56, Петер, 59, Мба, 90+3

Оболонь: Сташків — Прокопенко, Приймак, Семенов, Шевченко — Ільїн (Грисьо, 77), Чех, Черненко, Суханов (Мединський, 63) — Нестеренко (Слободян, 77), Устименко (Теслюк, 67).

Металіст 1925: Варакута — Салюк, Є. Павлюк, Шабанов, Крупський — Чурко (Литвиненко, 73), Калюжний, Забергджа (Мартинюк, 90+2) — Антюх, Петер (Когут, 73), Рашиця (Мба, 86).

Попередження: Рашиця, Чурко