Цікавим обіцяло бути друге та останнє в програмі суботньої частини дев’ятнадцятого туру української Прем’єр-ліги протистояння на полі столичної Оболонь-Арени поміж командами, які до цього не програвали в 2026 році. Щоправда, свої два матчі останніми тижнями криворізький Кривбас таки зіграв, на відміну від київської Оболоні, у гості до якої завітала команда Патріка ван Леувена цього дня. Колективу Олександра Антоненка одну з двох перемог поза власним бажанням подарувала Олександрія, а от у львівського Руху минулими вихідними "пивовари" виграли цілком закономірно.

Отже, мали подивитись за зустріччю двох клубів, жоден із яких ці серії ще на самому зльоті не мав бажання переривати. Відповідно — треба боротись. І оскільки йдеться про домашній для Оболоні матч, то боротись треба дуже навіть багато. Можливо, аж занадто багато, бо видовище в першому таймі було таким собі, як для футбольного матчу. Фоли, суперечки, десь зайвий градус — до воріт команди майже не доходили.

Хоча одного разу Кривбас таки зробив випад на правий фланг чужих володінь, що завершилось травмою Дениса Марченка в зіткненні з Максимом Задеракою, тож учергове "пивовари" були змушені відправити власного воротаря до лазарету, а от Федорівському довелось входити до гри, де швидкостей і гольових моментів було обмаль, а отже розігріватись треба було якось власними силами.

У другому таймі, який почався з подвійних замін з обох боків, ми очікували на бодай-якесь пожвавлення. Отримали його в підсумку, але не в тому контексті, на який сподівались. Оболонь почала з пари небезпечних моментів у чужому штрафному, але навіть у площину воріт удари не відбувались з її боку. Після цього Кривбас спробував відвести гру від власних володінь, і в підсумку стався один із найбільш палких моментів цього матчу.

Не було сумнівів, що степінг Мороза на лівому фланзі оборони проти Араухо, який вибив гравця Кривбасу з гри через травму коліна, завершить прямою червоною карткою. Але Антоненку та його тренерському штабу було цікаво, щоб арбітр подивився й епізод за участі Устименка до цього, чого Михайло Райда робити так і не став. Тож і тренера за суперечки попросили з технічної зони.

Ось так у меншості Оболонь і проводила останні хвилини цієї гри й це було явно не легким завданням для команди господарів. Особливо на останніх хвилинах, коли колектив ван Леувена вже відверто намагався дотиснути суперників до гола, але ті притиснулись до власних воріт, тож довелось гатити з дистанції. Так виникли два найбільш гострих моменти цього матчу — удар з лівого флангу від Джонса в ліву ж стійку, і сейв Федорівського під поперечиною на останніх секундах проти пострілу ще одного новачка "червоно-білих" Джовані.

У наступному турі Оболонь поїде в гості до Динамо на столичне дербі, а криворізький Кривбас навідається до житомирського Полісся.

Оболонь — Кривбас 0:0

Оболонь: Марченко (Федорівський, 30) — Полегенько, Жовтенко (Фещенко, 83), Ломницький, Семенов, Є. Шевченко — Мединський (Нестеренко, 46), Мороз, Черненко, Прокопенко (Волохатий, 46) — Устименко (Кулаковський, 72).

Кривбас: Кемкін — Юрчец, Вілівальд, Джонс, Дібанго — Задерака, Араухо (Рохас, 74), Я. Шевченко (Боднар, 46) — Лін (Мая, 87), Парако, Сек (Джовані, 46).

Попередження: Жовтенко, Волохатий — Парако, Рохас