Яскрава та багатообіцяюча недільна програма двадцять шостого туру української Прем’єр-ліги починалась із протистояння в столиці поміж київською Оболонню та Кудрівкою, яке за своєю афішою навряд чи могло складати належну конкуренцію в битві за глядацьку увагу двом іншим матчам цього дня. Проте ми говорили про боротьбу за виживання, і це був той самий матч, за підсумком якого команду Василя Баранова могли майже остаточно відчепити від порятунку від зони перехідних матчів.

Інтерес колективу Олександра Антоненка в цьому був безпосереднім, бо "пивовари" якраз і належали до тієї пари команд, разом з кам’янець-подільським Епіцентром, які своїми вдалими виступами могли залишити "яструбів" без будь-яких шансів на спокійне завершення сезону. І коли ж, як не під час очного протистояння, це мав робити столичний колектив.

Доволі обережний початок гри продемонстрували обидва колективи, проте вже десь від середини першого тайму почало з’являтись відчуття, що Оболонь значно переважає суперників у плані просування м’яча до атаки. Враження помилковим не виявилось — на 23 хвилині ривок Мединського за відскоком м’яча на лівому фланзі завершився подачею з рикошетом на Полегенька в зоні перед чужими володіннями, де захисник замахом поклав двох суперників, після чого пробив у голову легіонера Коллахуазо, від якої м’яч полетів у сітку воріт повз Яшкова, який на той момент уже був не при справах.

На радощах від забитого м’яча Оболонь ледь не привезла собі автогол усього сезону, коли Марченко настільки невдало неробочою ногою намагався вибити м’яч із власного воротарського під тиском, що ледь не копнув його в сітку власних воріт. Однак своєчасно схаменулась після цього команда Антоненка, і в подальшому ми знову бачили моменти лише біля володінь Яшкова.

Той навіть устиг урятувати від дальнього пострілу Суханова під поперечину, яка згодом прийняла на себе ще й удар головою від Жовтенка з подачі кутового з лівого флангу. У Кудрівки в атаці тим часом усе було настільки кепсько, що Баранов наважився на заміну ще до перерви.

І навряд чи хтось при цьому скаже, що це рішення тренера гостей якось разюче відобразилось на грі його команди поперерві. Скоріше все могло б завершитись для Кудрівки геть кепсько, якщо б на 58 хвилині уникнув офсайду Устименко в центрі чужого штрафного під час подачі Полегенька з правого флангу, яку завершив ударом головою в падінні в дальній кут. Оболонь спокійно зв’язувала суперників у боротьбі на всіх ділянках поля й не складалось враження, що команда Баранова знає, як уникати цих пасток.

Але, напевно що, допомогла гостям уже більш серйозна ротація наприкінці матчу, коли й "пивовари" самі почали ніби запрошувати суперників піднімати лінію атаки й завантажувати м’яч до штрафного. Ще в моменті з ударом Морозка в центрі штрафного поруч із лівою дев’яткою з передачі Лєгостаєва рахунок мав ставати рівним, але натомість довелось чекати компенсованого часу, де той-таки Лєгостаєв виграв м’яч на дальній стійці під час подачі Коллахуазо з глибини лівого флангу й скинув його просто під удар Векляку. А далі запекло вже в обох команд, бо ці нічия ні одним, ані іншим потрібна не була, за великим рахунком.

У наступному турі київська Оболонь прийматиме кам’янець-подільський Епіцентр, тоді як Кудрівка гратиме на виїзді проти ковалівського Колоса.

Оболонь — Кудрівка 1:1
Голи: Полегенько, 23 — Векляк, 90+2

Оболонь: Марченко — Полегенько, Жовтенко, Семенов, Прокопенко — Мединський (Бичек, 64), Чех (Черненко, 86), Мороз, Третьяков (Кулаковський, 85) — Суханов (Шевченко, 72), Устименко (Теслюк, 72).

Кудрівка: Яшков — Гусєв, Потімков, Коллахуазо, Фарина — Сторчоус, Адеоє (Векляк, 66), Бєляєв (Морозко, 42) — Козак (Світюха, 66), Овусу (Лєгостаєв, 66), Глущенко (Кая, 79).

Попередження: Устименко, Мороз, Жовтенко — Гусєв, Потімков