Сезон добігає свого завершення й деяким командам української Прем’єр-ліги станом на момент початку двадцять дев’ятого туру вже фактично нічого не треба було нікому доводити в цій кампанії. Утім, деяким із них також залишалось обрати, чи варто робити завершальний крок у визначенні підсумкових позицій самостійно, чи трохи зачекати й віддати це право на поталу конкурентам.
Харківський Металіст 1925 у цьому контексті приймав кам’янець-подільський Епіцентр без особливих сподівань на четверту сходинку та єврокубки в наслідок ще тієї невдачі в півфіналі Кубка України, тоді як команда Сергія Нагорняка була навіть не за крок, а за пів кроку від того, щоб поставити крапку в намагання Кудрівки вибратись із зони перехідних матчів. Для того, щоб остаточно зняти це питання, "подоляни" мали перемагати в цій грі, або ж дочекатись понеділка й не побачити трьох залікових балів у "яструбів" за підсумком дуелі проти черкаського ЛНЗ.
І насправді важко сказати, на що саме покладався Нагорняк у цьому контексті, бо стартовий склад на звітне протистояння від нього навряд чи б хтось міг назвати основним для Епіцентру в цьому сезоні. А там, де відбувається ротація проти цікавого за набором кадрів опонента, можливі невимушені помилки. Що й сталось посеред першого тайму в моменті з вибором позиції Григоращуком під час закидання воротаря Проценка з власного штрафного на лівий фланг атаки в напрямку Забергджі. Батон відкрився, втік від опонентів, а вже в штрафному розстріляв ближній кут.
Металіст 1925 таким чином повів у рахунку, і неможливо було стверджувати, що ця перевага команди Бартуловича була незакономірною, судячи з подій на полі. Бо в гостей не було жодних цікавих пропозицій в атаці до перерви, окрім дальнього удару Запорожця із зони перед штрафним низом у ближній кут, який парирував той-таки Проценко, тоді як на протилежному боці поля куди більшу загрозу створювали Кастільйо та Мартинюк своїми ударами, але бажаного не досягли.
Уже після перерви тренери почали активно використовувати заміни, що загалом не надто сприяло високому темпу гри, але кількість створених нагод із боку харків’ян залишалась стабільно високою для того, щоб стверджувати, що Металіст 1925 цю гру відпускати не мав. Проте 74 хвилині прийшла така сама передача з глибини лівого флангу від свіжого Климця на хід не менш свіжому Сидуну, і Вадим у штрафному накрутив Шабанова з ударом на завершення в дальній кут.
Блискуче використання поодинокого моменту продемонстрував Епіцентр, тоді як "жовто-синім" залишається докоряти лише собі, що кількість не змогли перетворити на якість. Із позитивного, для Металіста 1925, відзначимо повернення Раміка Гаджиєва на тлі тривалого відновлення від травми, і як він одразу ж намагався нагадати про свій фірмовий дальній закручений удар! Але Федотов не дозволив статись шедевру вже на початку передостаннього ігрового вікенду.
У заключному турі харківський Металіст 1925 навідається на гостьовий матч проти рівненського Вереса, тоді як кам’янець-подільський Епіцентр проведе домашню гру проти СК Полтава.
Металіст 1925 — Епіцентр 1:1
Голи: Забергджа, 22 — Сидун, 74
Металіст 1925: Проценко — Крупський, Дубко, Шабанов, Мартинюк — Калітвінцев (Рашиця, 46), Є. Павлюк, Аревало (Литвиненко, 62) — Кастільйо (Гаджиєв, 62), Мба (І. Когут, 46), Забергджа (Баптістелла, 80).
Епіцентр: Федотов — Олівейра, Григоращук, Кош — Танчик (Кирюханцев, 80), Миронюк, Запорожець (Климець, 64), Маткевич (Себеріо, 56) — Ковалець (Сіфуентес, 46) — Супряга (Сидун, 46), Є. Демченко.