Найбільш спекотні дні літа завжди було приємно проводити десь на узбережжі моря, тож повернення одеського Чорноморця до лав учасників української Прем’єр-ліги в цьому сезоні набувало цілком практичного значення. Але, із зрозумілих безпекових міркувань, починати матч в Одесі майже опівдні в таку пору року було надзвичайно великим викликом для усіх присутніх на першій за рік грі "моряків" у "елітному" дивізіоні. Утім, очікування того вартували.
Команда Романа Григорчука приймала на власному полі не кого-небудь, а нещодавнього учасника кваліфікації Ліги конференцій УЄФА в особі житомирського Полісся, яке тільки-но оговталась від вильоту з міжнародних змагань та зворотньої дороги з Копенгагену. Проте команда Руслана Ротаня вирішила все ж таки свій матч чемпіонату не переносити, і в надзвичайно складних умовах мала чергове випробування тривалістю в дві години.
Свіжими ноги футболістів "вовків" при цьому точно назвати було важко, але вони все одно намагались відповідати тим очікуванням, які на них покладали вболівальники перед матчем. Принаймні в роботі з м’ячем — так точно. А Чорноморець тим часом більше концентрувався на обороні. Утім, момент на 13 хвилині раптово всіх дуже здивував.
Тоді Робакідзе протягнув м’яч через центральну зону чи не першої контратаки "моряків" у цій грі, а потім трохи змістився праворуч і пробив здалеку, коли не знайшов партнерів. Усе натякало на те, що Георгій Бущан мав контролювати цей постріл у правому куті, але голкіпер Полісся немов заціпенів, і взагалі за м’ячем не стрибав з якихось зрозумілих лише йому причин. Тож на рівному місці вийшов шедевр, якому всі дуже здивувались.
А загалом тактика одеситів на цю гру була зрозумілою — чекати на свій шанс, відбиватись, а потім ось таким чином дивувати всіх присутніх. І десь пів години це працювало аж надто ефективно в господарів. Але потім сталась 32 хвилина та закручений удар із лівого флангу штрафного від Велетня в дальній кут із передачі Михайліченка, який раптово змістився з власного граю поля в зону перед чужими володіннями. І все доводилось починати після цього з початку "морякам".
Але на початку вже другого тайму Полісся вирішило не повторяти власних помилок та одразу вчинило результативну дію. І знову Велетень виступив у провідній ролі, але з подачею з лівого флангу на голову Краснопіру, який за шість хвилин повністю виправдав свою появу на полі поперерві, виходить що. І тепер уже "вовки" опинялись на чолі цієї футбольної процесії, а всі плани колективу Григорчука на другу половину гри — нівельовані.
Чорноморцю довелось перебудовуватись на атаку, але першочергові плани команди були іншими, тому давалось це зробити надзвичайно важко. Як наслідок, реальним моментом біля воріт Бущана можна було вважати лише дальній постріл із зони перед штрафним від Кльоца на останній хвилині основного часу, який розгадав воротар цього разу цілком упевнено. А в решті ситуацій господарі були не настільки гострими, щоб претендувати на порятунок. Хоча й Полісся не квапилось закривати цю гру достроково.
У наступному турі одеський Чорноморець зіграє домашній матч проти ковалівського Колоса, а житомирське Полісся вдома зустрічатиметься з Харковом.
Чорноморець — Полісся 1:2
Голи: Робакідзе, 13 — Велетень, 32, Краснопір, 51
Чорноморець: Аніагбосо — Клименко, Жаржу, Фарина, М. Когут — Робакідзе, Курко (Кльоц, 83), Авагімян (К. Попов, 68) — Фарасєєнко (Хома, 83), Герич, Алефіренко (Корнійчук, 90+1).
Полісся: Бущан — Михайліченко, Чоботенко, Краснічі, Крушинський — Андрієвський, Борел (Бабенко, 84), Емерллаху (Краснопір, 46) — Андраде (Назаренко, 58), Гайдучик (Брагару, 67), Велетень (Федор, 67).
Попередження: Жаржу — Федор