Уже в другому турі нового сезону української Прем’єр-ліги на вболівальників очікував матч, повз який неможливо було пройти повз. Хіба що посеред робочого дня в понеділок знайшлись більш важливі справи. Житомирське Полісся на домашньому Центральному стадіоні приймало Харків, і це було надзвичайно цікаве протистояння. Адже саме ці дві команди, як вважається у футбольній спільноті, мають усі шанси створити чимало інтриги в боротьбі за чемпіонські медалі цієї кампанії. Принаймні амбіції в них на це точно наявні.

Таким чином це протистояння ставало надзвичайно відповідальним для його учасників. І за таких умов побачити такий старт гри, який продемонстрував колектив Руслана Ротаня, було трохи неочікувано. "Вовки" дарували м’яч суперникам на власній половині в простих ситуаціях, а одного разу Краснічі навіть ледь не перекинув Бущана передачею назад із лівого флангу оборони. Голкіпер тоді мав іти на порушення правил та грати руками, бо інакше м’яч точно опинився б у нього за комірцем. Але Калюжний із розіграшу вільного удару подарунком не скористався.

Цей епізод м’яко натякнув господаря поля, що щось у них явно йде не за планом і треба більш відповідально ставитись до подібних ситуацій. І коли Полісся зібралось із думками, то майже одразу знайшло свій перший гольовий момент, коли із скидання головою від Федора Краснопір відправив м’яч ударом злету в ліву стійку чужих воріт. Будемо вважати, що нападник тоді пристрілювався, бо вже на 28 хвилині ударом у падінні на ближній стійці він таки завершив подачу Велетня з лівого флангу.

Харків таким чином опинився в ситуації, яку мав за будь-яку ціну уникати в цій грі. Бо створення гольових моментів без допомоги помилок суперників знову давалось команді Младена Бартуловича з помітними труднощами. І зрештою лише про удар із майже нульового кута на правому фланзі штрафного повз дальню стійку у виконанні Кастільйо ми могли трохи поговорити, а от на більше приводів "золото-багряні" якось не давали.

У другому таймі, якщо хтось і очікував змін у цій грі, то сильно помилився. Харків не створював гольових моментів на початку, Бартулович почав робити заміни, але зрештою гра в його команди взагалі втратила цілісність, і посеред тайму буквально за чотири хвилини харків’яни цей матч остаточно програли. Спочатку проґавили кутовий на правому фланзі з прострілом Андраде на Чоботенка, а потім дали Брагару фактично розстріляти ворота гарматним ударом із зони перед штрафним.

Звичайно, що за такого футболу ні про який порятунок із 0:3 ніхто й не думав. Незважаючи на те, що свій гол у цій грі Харків таки знайшов зусиллями Ітодо, якому асистував Калюжний із боротьби до правого флангу штрафного. Але не більше того. Слабка гра від команди Бартуловича в той момент, коли від неї багато хто очікував на заяву про власні амбіції. І якщо це була вона, то точно не того змісту, який усі сподівались побачити.

У наступному турі житомирське Полісся зіграє домашній матч проти луганської Зорі, а на Харків очікує домашня гра проти донецького Шахтаря.

Полісся — Харків 3:1
Голи: Краснопір, 28, Чоботенко, 61, Брагару, 65 — Ітодо, 82

Полісся: Бущан — Михайліченко (Кравченко, 86), Чоботенко, Краснічі, Крушинський — Андрієвський (Араухо, 68), Бабенко, Федор (Брагару, 58) — Андраде, Краснопір (Гайдучик, 68), Велетень (Назаренко, 58).

Харків: Єрмаков — Крупський, Павлюк, Шабанов, Смоляков — Кастільйо (Антюх, 79), Калюжний, Профіні (Яцик, 54) — Забергджа (Гаджиєв, 69), Парако, Рашиця (Ітодо, 54).

Попередження: Андраде, Араухо, Бабенко — Смоляков