На старті нового сезону української Прем’єр-ліги жереб утворив цікавий трикутник у складі Харкова, донецького Шахтаря та житомирського Полісся, які за лічені тижні мали зіграти очні поєдинки поміж собою. І оскільки ця трійка користується чи не найбільшою увагою з боку вболівальників, кожне подібне протистояння автоматично перетворюється на центральне в окремому вікенді.
На третій тур припав двобій команд Младена Бартуловича та Арда Турана на полі стадіону київського Лівого Берега. Очікування від гри були шаленими. Харків на початку тижня поступився "вовкам" (1:3), тож мав продемонструвати власним фанатам, що це була всього лишень ситуативна слабкість, а не передвісник згубної тенденції. Тоді як "гірники" лише розминались у перших двох турах, і "бордово-золоті" були фактично першим їхнім серйозним суперником у сезоні.
На відміну від матчу проти Полісся, команда Бартуловича примудрилась не зібрано розпочати цю гру, і вже до завершення першої ігрової хвилини сама собі привезла пропущений м’яч. Ізакі вступив у боротьбу проти Павлюка на лівому фланзі атаки, здійснив перехоплення, після чого Невертон підхопив відскок та повів м’яч до штрафного виконувати удар із-під захисника в ближній кут, на який просто не встиг зреагувати Єрмаков. Такого стрімкого початку навряд чи хто міг очікувати.
Але вагу цього гола для Шахтаря ми змогли по-справжньому зрозуміти лише в подальшому. "Гірники" віддали м’яч суперникам та очікували, що вони знову щось вигадають біля власних воріт. Але Харків майже не помилився та просувався вперед за першої ж ліпшої нагоди. І тут з’ясувалось, що грати суто від оборони донеччанам удається з дуже великими труднощами.
Момент Парако з ударом повз праву стійку в центрі штрафного, пара пострілів Мартинюка та Смолякова з гострих кутів на лівому фланзі, які парирував Різник — Харків потрохи починав збирати створені гольові моменти на власному рахунку та натякати, що повернутись до цієї гри він здатен у будь-який момент. На все це Шахтар відповів лише обвідним ударом Аліссона з дистанції під ліву стійку, до якого дотягнувся Єрмаков, і на цьому все — "гірникам" треба було щось вигадувати на другий тайм.
Однак, що є нетиповим для донеччан часі каденції Турана, після перерви команда не заграла належним чином. А скоріше навпаки — ставало дедалі більш скрутно перебувати під тиском суперників Шахтарю. І ось, на 58 хвилині мав залітати м’яч у ворота Різника рикошетом від Педріньйо Азеведо під час прострілу Крупського з правого флангу штрафного, але в останній момент Ітодо вирішив добити його в сітку з декількох сантиметрів до лінії, проте знаходився при цьому в офсайді. Такого пограбування партнера по команді ми давно не бачили.
І в цьому насправді весь Харків зразка цього протистояння. Наче й є якась небезпека, але у вирішальний момент гравці немов перелякані не можуть зробити якісну дію. Як, наприклад, Когут не влучив у порожні ворота наприкінці матчу, коли Різник дуже грубо помилився під час закидання до правого флангу штрафного й не забрав м’яч?
Та й Забергджа до цього міг із навіть ближчої відстані більш якісно пробити в дальній кут обвідним ударом? А що створювала команда Турана у відповідь? Один дальній удар Мендози, коли Єрмаков знову мав долучатись до гри та випад Мейрелліша наостанок, уже після колосального моменту Когута. Якось непереконливо зіграв чемпіон у своєму першому відповідальному матчі. А далі ж буде тільки цікавіше!
У наступному турі Харків гостюватиме в луганської Зорі, тоді як донецький Шахтар прийматиме житомирське Полісся.
Харків — Шахтар 0:1
Гол: Невертон, 1
Харків: Єрмаков — Крупський, Павлюк, Шабанов, Мартинюк (Рашиця, 70) — Калюжний (Когут, 85), Яцик — Гаджиєв (Забергджа, 80), Парако (Профіні, 85), Смоляков — Ітодо (Кастільйо, 80).
Шахтар: Різник — Вінісіус, Бондар, Матвієнко, Педріньйо Азеведо (Азарові, 81) — Назарина, Очеретько, Ізакі (Мендоза, 65) — Аліссон (Бондаренко, 71), Еліас (Мейрелліш, 71), Невертон (Лукас, 81).
Попередження: Смоляков — Матвієнко