Підступний ворог постійно змінює свою тактику терору цивільного населення України, тож у підсумку постраждало й футбольне життя української Прем’єр-ліги. Проводити матчі в центральній частині країни, і зокрема — у столиці, за останній тиждень стало викликом, тож четвертий тур національної першості досягнув чи не рекордних показників за кількістю повітряних тривог, які так чи інакше втручались у перебіг подій.
І все ж таки, луганська Зоря та Харків спробували зіграти свій матч на полі стадіону Динамо ім. В. Лобановського надвечір неділі, який поступово перетворився на розпал робочого дня понеділка з цілком очевидних міркувань. У підсумку навіть у першому таймі ми не змогли спостерігати за безперервним футболом.
Команда Віктора Скрипника якось невпевнено ввійшла до цієї гри, тож на 14 хвилині суперники зрештою цим скористались. Ітодо позбавив м’яча Джордана на правому фланзі атаки, після чого завершив сольний ривок до штрафного ударом повз воротаря Рибака. Захист луганців мав оговтуватись від такого шоку, але особливої потреби в цьому не було — за п’ять хвилин гру було зупинено й тривала ця вимушена затримка півтори години. Тоді здавалось, що це дуже довго.
І коли повернулись команди на поле, том ми не особливо й побачили, за рахунок чого колектив Скрипника намагатиметься долати блок команди Младена Бартуловича. Удар головою Будківського з флангової передачі та не надто сильний постріл Нестеренка низом із зони перед штрафним — ось і все, чим потішила Зоря в атаці. Харків тим часом перебудувався та в контратаках за участі Парако та Гаджиєва на завершення намагався підловити суперників, але також особливих успіхів у цьому не мав.
Перешли до другого тайму, і навіть не встигли розігнатись, як пролунала чергова повітряна тривога, яка виявилась у підсумку найдовшою в поточному сезоні. Загрозу зрештою наші Воїни відбили принаймні на ніч, але для футболу того вечора це був остаточний вирок. Довелось чекати аж до 13:00 наступного дня, і навіть тут цілком існував ризик, що вчасно відновити матч не вийде. Але обійшлось.
Гру поновили на 51 хвилині, а вже за чотири оберти секундної стрілки Гаджиєв виконав простріл із правого флангу на дальню для Забергджі, який у два дотики пробив під воротарем під стійку. І ще за дев’ять хвилин потому той-таки Забергджа зіграв на добиванні відскоку від Караващенка, який ногою відбив удар Рашиці з лівого краю штрафного. Так, у Зорі за добу змінився голкіпер. І ще три польових гравці.
Проте це жодним чином не допомогло команді Скрипника в цій грі. Можливо, навіть нашкодило. Адже в подальшому нічого цікаво від Зорі ми не побачили, гру вона зрештою програла, а наостанок терористи ще раз нагадали нам про своє існування. На щастя, це була коротка тривога. А краще б їх узагалі не було.
У наступному турі луганська Зоря поїде в гості до рівненського Вереса, тоді як Харків прийматиме київську Оболонь.
Зоря — Харків 0:3
Голи: Ітодо, 14, Забергджа, 55, 64
Зоря: Рибак (Караващенко, 52) — Пердута (Юрченко, 51), Джордан, Янич, Мачелюк — Нестеренко, Попара (Італо, 51), Глущенко — Слесар (Горбач, 51), Будківський, Єлавич (Бойко, 83).
Харків: Єрмаков — Павлюк, Салюк, Шабанов — Крупський, Калюжний, Забергджа (Антюх, 76), Смоляков — Гаджиєв (Кастільйо, 81), Ітодо (Рашиця, 62), Парако (Когут, 81).
Попередження: Джордан — Гаджиєв