Ліга націй УЄФА — турнір достатньо незвичний, хоча для декого й не надто цікавий, тож трохи розбавити буденність у рамках цього змагання можна було за рахунок поодинокого матчу національної першості. Закарпатський Минай та Львів на поточному етапі свого розвитку не можуть похизуватись великим представництвом власних виконавців у складах збірних різних вікових категорій, тож, поки решта клубів відпочивала, їм випала непогана нагода нарешті провести власне протистояння зразка першого туру, яке своєчасно не було зіграно через технічні причини.

Мінлива закарпатська погода трохи дошкуляла гравцям у цьому матчі, бо десь починаючи від середнього тайму почав накрапати дрібний дощ, тож газон починав ставати більш вогким. Можливо, подібне відбувалось і за кілька годин до початку зустрічі, бо покриття для футболістів команди гостей виявилось аж занадто травматичним. Львів ще до перерви був змушений використати два з трьох дозволених слотів для заміни заради того, аби зняти з гри Мишенка та Бугая, які зазнали пошкоджень.

Гравці, які вийшли замість них на поле теж не одразу призвичаїлись до специфіки газону, результатом чого стало дещо безглузде вилучення в складі "золотих левів" незадовго до відходу на перерву. Михайло Шишка своє перше попередження отримав після доволі спірного рішення арбітра Андрія Коваленко зафіксувати грубу гру від футболіста Львова проти суперника, тоді як наступний його підкат у закономірності отриманні другої жовтої картки не підлягав сумнівів.

Цей епізод, разом із моментом із пострілом Бугая в голкіпера з правого флангу штрафного ще в першій половині стартового тайму, були єдиними цікавими подіями на футбольному полі до відходу команд на відпочинок, що лише наштовхувало нас на думку про невиразний футбол і в подальшому.

Командам не вдавалось надломити хід гри в той чи інший бік аж занадто довго, і пасивна позиція Миная при цьому викликала аж занадто багато запитань. Граючи за кількісної переваги над суперниками, команда Шарана не могла розкритись в нападі, незважаючи на періодичні заміни у виконанні тренерського штабу. Зрештою, постріл Хахльова з середньої дистанції, із яким упорався Пономаренко, став чи не єдиним моментом, голи господарі могли розраховувати на забитий м’яч.

Львів, у свою чергу, бажав не закриватись у глухому захисті, віддаючи перевагу повільному контролю м’яча на безпечній відстані до воріт. Утім, усе одно несподівано виглядало пришвидшення команди Дулуба перед початком компенсованого часу, яке в підсумку завершилось результативним стандартом. Навіс із правого флангу коліном на партнера перевів Бусько, а Васильєв від ближнього кута воротарського потужно вгатив у ближню дев’ятку, на чому команди й розійшлись.