Багато чого можна побачити в сучасному українського футболі, проте матч першого туру національної першості за кілька днів до початку чемпіонату світу — ще певну кількість років тому за подібну тезу можна було відчути на собі виключно питальні погляди. Проте наразі склалась така ситуація, що до постійних перенесень матчів на більш пізній термін нам потрібно вже якось звикати, а петровський Інгулець та київське Динамо просто були одними з перших, хто започаткував цю не надто приємну традицію через участь команди Мірчі Луческу в єврокубкових змаганнях.

Навесні в "біло-синіх" уже не буде міжнародних баталій, тому вони мають виключно вирішувати власні проблеми в національній першості, яких накопичилось уже чимало. Власне, столичний колектив і почав це робити останнім часом, і вже домігся неабиякої за тривалістю серії з шести матчів поспіль без поразок. Інгулець тим часом такій відносній стабільності міг виключно позаздрити, бо перша перемога "козаків" у цьогорічній кампанії — над луганською Зорею (1:0) — фактично стала останньою для їхнього головного тренера Сергій Лавриненка, після якого команду підібрав екс-футболіст Младен Бартулович.

На початку першої половини зустрічі ми спостерігали за доволі обнадійливим стартовим намаганням команди Бартуловича зачинити суперників на їхній половині поля. Інгулець дійсно в ці хвилини виглядав дуже жваво та цікаво для незаангажованого вболівальника, однак зрештою "козаки" нічого не змогли здобути в плані загострення біля чужих воріт за ці хвилини. Динамо поступово призвичаїлось до манери виконання суперників, і зрештою відкинуло їх за центральну лінію заради проведення власних атак.

І варто було лишень номінальним господарям припуститись помилки накшталт невдалого підкату Коробенка на правому фланзі власного штрафного проти Буяльського, як суперники миттєво отримали право на виконання пенальті, а разом із ним можливість для Віктора Циганкова точним пострілом у лівий нижній кут відкрити рахунок у грі. Саме в цей момент омріяний стан Інгульця перетворився на монотонні спроби вийти з власної половини, які зрештою до перерви також ні до чого не призвели.

Команда з Петрового ще й другий м’яч пропустила під саме завершення першого тайму, коли скидання головою до лівого флангу штрафного від Лонвейка Дубінчак перетворив на ефектне перекидання м’яча над голкіпером із завершальним пасом під пусті ворота для Циганкова. Розпочинати другу половину гри з переваги в два м’ячі було для Динамо справою не зі складних, тому ми й мали можливість спостерігати за демонстрацією вольностей від команди Луческу накшталт авантюрного та трохи невдалого за виконанням перекидання голкіпера від Буяльського.

Проте гостей все ж таки трохи змусили понервувати суперники, коли тонка передача від Бартуловича з правого флангу розрізала центр захисту киян на 62 хвилині, а Сітало з центральної частини штрафного в дотик переграв Нещерета. Рахунок став більш близьким, проте на манеру виконання з обох сторін це не вплинуло. "Козаки" проводили певну ротацію, проте зрештою ні до чого якісно нового вона так і не призвела, а суперники натомість під завісу гри згаяли моменти зусиллями Кулача та Гармаша.