Початок нового сезону української Прем’єр-ліги був важким випробуванням для кожної з команд-учасниць, нехай і контекст у кожної з них був відмінним від опонентів. Для колективів накшталт рівненського Вересу, який за підсумками попередньої кампанії ледь зберіг за собою місце в "еліті", нагальним було питання підтримання власного статусу. А для новачків УПЛ по типу черкаського ЛНЗ найважливішим було не втрапити в халепу вже на старті.

Вочевидь саме за умов надмірного тиску керівництво "фіолетових" і не стало чекати на момент, коли команда під орудою Олександра Ковпака заграє належним чином і доволі швидко замінило керманича на білоруського фахівця Олега Дулуба, який ледь не з першого ж матчу почав привчати свій новий колектив до улюбленої гри від оборони. Це вже принесло певні результати — ЛНЗ обіграв Рух два тижні тому, але в протистоянні проти Вересу, за плечима якого були два дуже солідні двобої проти донецького Шахтаря, похвалитись цим фактом було б недостатньо.

Найбільш палкі вболівальники нашого футболу погодились заплатити ті 35 грн радше ще під час матчу проти "гірників", бонусом до чого отримали перепустку й до перегляду звітного протистояння. І, насправді, добре, що бонусом, а не в якості основної страви, бо тоді б залишились по-футбольному голодним. А особливо з таким першим таймом, у якому на дві команди було, ну, можливо, півтора натяки на створення небезпечного моменту.

Обидва тренери вирішили, що грати з п’ятьма захисниками в базовій формації буде доречним рішенням, але де за таких умов шукати гольових моментів для споглядання глядачів? Вийшло в підсумку навіть так, що ЛНЗ без натяків на бажання володіти м’ячем на тривалих відтинках гри примудрився створити більше потенційно небезпечних нагод за суперників, але гостям ще потрібно було щось зробити з влучністю своїх ударів.

Такий сценарій Лавриненка не влаштовував, тож він застосував точкову ротацію після перерви, залучивши на правий фланг Гакмана. Рішучою цю дію навряд чи можна назвати, на відміну від тієї впевненості, із якою на 48 хвилині помічники на VAR запросили головного арбітра Ярослава Козика передивитись повтор моменту з фолом Лопирьонка в центрі поля проти Гайдучика. А там виявилось, що захисник шипами пошкодив литку супернику, атакувавши зі спини, що цілком тягнуло на пряму червону картку.

Коли ЛНЗ залишився в меншості, то розраховувати на відкритий футбол під завісу протистояння від нього було марною справою. Ось і вийшло так, що Верес постійно атакував, але до голу наблизився лише тричі. Одного разу Вовченко головою завершив подачу з кутового на лівому фланзі ударом у дальню стійку, ще один постріл здалеку від Кучерова в компенсований час пролетів над лівою дев’яткою з-за меж штрафного, а незадовго до цього Світюха не скористався нагодою під час випаду під гострим кутом на правому фланзі штрафного. Але ці всі намагання голами так і не завершились.