На початку сезону можливі різні сценарії розвитку подій, тож нікого не дивує, коли група лідерів у турнірній таблиці вмішує в собі геть не ті колективи, на які робилась ставка ще перед стартом нової кампанії. Але в ситуації, коли вже почався останній місяць осені, а чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі очолюють криворізький Кривбас та житомирське Полісся, хоч не хоч, а ситуація змушує задуматись і над можливими перспективами такого дуету лідерів.

Утім, у тринадцятому турі, та ще й як символічно — на початку нового тижня, немов зачину нової епохи українського футболу, у Житомирі команди Юрія Калітвінцева та Юрія Вернидуба зрештою мали перетнутись та з’ясувати, хто ж із них має найбільші шанси й надалі утримуватись настільки високо в таблиці. І при цьому жодній із команд не можна було втрачати залікових балів, бо конкуренти розігрались не на жарт.

І тільки-но розпочалась ця гра, як росіяни нагадали, що досі існують на цій планеті, тому футболісти були змушені перейти до укриття. Там вони перебували зо дві години, тому за цей час можна було встигнути ще багато разів прикинути подумки шанси обох сторін у цій дуелі, бо за три стартові хвилини достатньо інформації ми не мали можливості отримати.

Отже, гра все таки поновилась і ми були змушені констатувати, що Кривбас десь "пересидів" у підтрибунному приміщенні, бо в команди Вернидуба якось одразу не пішло з передачами на загострення й вона виглядала неначе не в своїй тарілці. Але зрештою гості таки увійшли в гру й навіть залишили за собою перший гольовий момент. Це Бескоровайний намагався на ближній завершити подачу кутового з правого флангу, але ударом коліном поцілив повз стійку.

Власне, стандарти були основною зброєю команд у час, коли вони ще не повадились розкривати чужих захист будь-яким іншим способом. І на 31 хвилині небезпечно відповідало вже Полісся, коли Шабанов головою поцілив у дальній каркас воріт ударом головою на завершення подачі кутового з правого флангу. Але вже на 39 хвилині Кривбас провів свою фірмову атаку з передачею до штрафного з глибини, адресатом якої на цей раз став Кузик, а автором — Стецьков.

Отже, на перерву гравці з Кривого Рогу відходили з перевагою за рахунком і доволі комфортно себе почували. Але так точно не можна було сказати на початку другого тайму, який Кривбасу відверто не вдався. Господарі пішли до атаки та вже з першого удару Кушніренка з правого флангу штрафного заробили пенальті за влучання м’яча в руку Бескоровайному. У будь-якому випадку, так здавалось гравцям Полісся на той момент, тоді як VAR був іншої думки.

Монзуль скасувала своє рішення, коли особисто побачила відсутність намірів у захисника порушувати правила. Але "вовків" на цьому вгамувати було дуже складно й вони не зупинились навіть після чергового невдалого пострілу Аріелсона, який пролетів повз ліву стійку. Козак за кілька миттєвостей після того показав партнеру, як потрібно прошивати Кліщука пострілом у ближній від входу до правого флангу штрафного.

Після цього епізоду команди повернулись до рівного футболу та полишили його тільки наприкінці зустрічі, коли Кривбас пригадав, що було б доречно все ж таки перемагати в таких відповідальних іграх. Близьким був Приходько під час свого удару з правого флангу штрафного в компенсований час до того, аби знову вивести свою команду вперед за рахунком, але Бойко парирував м’яч ногами й зберіг рівновагу на табло.