Майже половина сезону залишилась позаду, тож кожна з команд української Прем’єр-ліги мала можливість самостійно визначати для себе, як саме вона проводила цей період у плані результатів. І геть нічим, окрім поодинокої перемоги над дніпровським Дніпром-1 на самому початку футбольного року, не міг похизуватись рівненський Верес, який, у парі із закарпатським Минаєм, складав дует аутсайдерів перед початком останнього туру першого кола.

При цьому в команди Сергія Лавриненка ще залишався шанс трохи покращити ситуацію в домашній грі проти харківського Металіста 1925, який провів доволі суперечливу першу половину сезону. Команда тривалий час працювала з тренерським дуетом Едмар / Олег Голодюк на чолі, але перед початком листопадової міжнародної павзи з цих двох керманичів залишився лише останній. А результати тим часом так і не стали стабільними, тож і "жовто-сині" перебували неподалік від зони перехідних матчів.

Цей матч став прикладом того рідкісного для УПЛ випадку, коли, якщо вболівальник пропустив старт зустрічі, то він дуже багато втратив. Гол та вилучення за вісім хвилин — де ви останнє подібне бачили? А ось Вересу тим часом довелось пережити цю емоційну гойдалку на власному досвіді. На четвертій хвилині Когут невдало відбив перед собою удар від Русина з центрального входу до штрафного, після чого Борячук у падінні зіграв на добиванні.

Але не минуло й п’яти хвилин, як Курило перед власним штрафним повалив Дахновського, за що одразу побачив перед собою червоне світло. Таким чином Металіст 1925 із лідера протистояння одразу повернувся до підвішеного стану, а згодом і втратив будь-яку спроможність в атаці. Суперники цим вирішили скористатись миттєво, і Дахновський, який тільки-но повернувся після травми, був дуже активним при цьому.

Саме за участі Віталія відбувся момент на 14 хвилині, коли "червоно-чорні" відігрались, а Євгеній Шевченко з добивання відскоку від Мозіля з меж воротарського в підкаті забив свій другий гол у кар’єрі за рівненський колектив. На цьому господарі поля точно не планували зупинятись, і тому згодом ми побачили чимало спроб від Яго й того-таки Дахновського поцілити в праву дев’ятку чужих воріт.

І лише тоді, коли Шарай із правого флангу штрафного вирішив обрати протилежний кут воріт у якості своєї мішені, то одразу забив. Розкішний гол, який не став би можливим без гольової від Яго з центральної зони перед штрафним. На цьому команда Лавриненка також не зупинились, і якби Сезар забив один із своїх моментів під час подач кутових із обох боків поля, то й харків’янам у другому таймі було б дуже скрутно.

Натомість не встигла гра після перерви поновитись, як 1925 перевернув ситуацію на власну користь. За чотири хвилини з 55 по 59 перевага Вереса не тільки розтанула, а й узагалі зникла, до чого безпосередньо доклався Русин із розкішним ударом у праву дев’ятку та гольовою подачею з кутового на правому фланзі на голову Євгену Ткачуку.

І це вже було дійсно цікаво, бо очікувати таких рішучих дій від команди, що грала в меншості, ніхто б не наважився. Але ця сама меншість у підсумку й дала про себе знати наприкінці гри, коли й снігопад у Рівному помітно посилився, і сил у футболістів харківського клубу ставало дедалі менше. Можемо констатувати, що гості просто не втримали власну ситуативну перевагу й спочатку пропустили третій гол із пенальті, який привіз Ткачук на правому куті штрафного фолом проти Дахновського, після чого постраждалий пробив у правий нижній кут із позначки.

А потім Гайдучик завершив скидання Світюхи з дальньої стійки подачі Смолякова з лівого флангу, тож навіть одного залікового балу команда Голодюка, до речі за його відсутності в технічній зоні, після цієї гри не здобула.