Оскільки п’ятнадцятий тур української Прем’єр-ліги безпосередньо наближав нас до екватору національної першості, то й цікавих подій у ньому було заплановано чимало. Одна з ігор та й поготів претендувала на статус центральної, бо в гості до криворізького Кривбасу посеред дня в суботу навідалось житомирське Полісся. І цього разу це було лобове зіткнення поміж претендентами на боротьбу за єврокубки.

Зовсім нещодавно команди Юрія Вернидуба та Імада Ашура вже зустрічались, але в Житомирі, ще й у рамках 1/8 фіналу Кубка України. Та дуель наочно продемонструвала потенціал запеклості з’ясування стосунків у цій парі — "вовки" святкували перемогу (2:1) й пройшли до наступного раунду, але гра була дуже напруженою. Вочевидь, ще й на тлі серії Полісся з трьох матчів без перемог та відповідно трьох ігор без поразок у "червоно-білих", Кривбас на власному полі прагнув узяти реванш.

Своєрідною фішкою цього туру точно мають стати швидкі голи. Ну, або хоча б спроби команд їх забивати. Цього разу за це відповідали гості, які одразу розкрили правий фланг атаки, однак Венделл та Лєднєв послідовними ударами не змусили капітулювати Маханькова. Не дивно, що після такого потужного старту на стадіоні одразу зникло живлення — футболом графіки не скасуєш.

Утім, так само швидко, як це сталось, гру було поновлено вже з увімкненим на повну генератором, який ще знадобиться нам на початку другого тайму, бо на Гірнику та довкола нього можна було потонути в суцільній темряві. Такі буремні часи. Але футбол був жвавим що в першому таймі, що після перерви, тож ані глядачі не змерзли, ані вболівальники у екранів не занудьгували.

Багато було боротьби й емоцій, які наприкінці матчу призвели до кількох масованих сутичок. І воно й не дивно, бо доля протистояння до останнього залишалась невизначеною. Полісся стартувало потужно, але вже на 11 хвилині Твердохліб несподіваним ударом із вкидання ауту на правому фланзі в межах штрафного підловив воротаря суперників.

Спроби команди Ашура повернутись до гри одразу виглядали відверто кволо, а потім узагалі зійшли нанівець. Кривбас перехопив ініціативу, і хоча сам не надто квапився йти атакувати, але й суперникам нічого не давав створювати, а перевагу міг подвоїти, якби не Волинець, який повторив успіх Маханькова зразка початку матчу, і витягнув два мертві м’ячі від Соси та Кузика в одному епізоді.

Із затримкою з’явились на другий тайм команди, але за тривалістю то було не порівняти з повітряною тривогою, тож ніхто нічого особливо й не зауважив. І тим паче жалітись було гріх, бо команди одразу повернули нас до виру подій на полі й посеред тайму рахунок було зрівняно, коли Полісся так само відповіло суперникам стандартом, і із скидання від Матича в центрі штрафного потужно пробив Гуцуляк.

"Вовки" неначе прокинулись, а начебто й ні — гостей у цьому вирі емоцій повело кудись не туди, і завершальний відтинок протистояння вони провалили з точки зору гри в обороні. А якщо точніше, то просто дали розгулятись Твердохлібу у власному штрафному під час передач другим поверхом, і той спокійно оформив хет-трик у матчі, головним призом якого була четверта сходинка в таблиці.